Паска — весняний обрядовий хліб, який готували до Великодня.

Дуже здобне вчинене тісто на яйцях, маслі, сметані, олії, цукрі добре вимішували і ставили у тепле місце сходити. Змастивши форми (бабинці, кухлики), вкладали туди тісто, стежачи, щоб воно займало не більше двох третин посудини. Тісто знов сходило, і його з великою обережністю ставили у добре випалену піч. Готову Паску прикрашали цукровою поливою, фарбованим пшоном чи маком.
Її обов'язково святили у церкві разом із крашанками та іншими стравами святкового столу.
Свяченою Паскою починали великодній сніданок.
Усе, що стосувалося Паски, мало непересічне значення: крихти не можна було викидати свиням чи птиці, лише рогатій худобі; вершечок від Паски, висушений і залишений на запас, мав, за повір'ями, лікувальні властивості не лише для людей, але й для худоби.
У Галичині та Карпатах вірили, що, посіявши на городі крихти від Паски, можна виростити квіти маруньки, що мають цілющу силу.
Багато уявлень про Паску пов'язано з весняними аграрними звичаями. Коли водночас садили в піч Паску, а в землю цибулю, остання повинна була добре вродити.
Одну Паску треба було тримати на столі цілий тиждень, до проводів, щоб добре родила пшениця, i т. ін.
Паска і до сьогодні є дуже поширеним видом обрядового хліба в Україні.

paska_clip_image001.jpg
Гуцульська паска