Лежень — весільний обрядовий хліб, різновид колача.
Проте Лежень робили завжди овальним та великим — як із плетінки, так і з цілої довгастої хлібини.

Зверху, подібно до короваю, прикрашали оздобами з тіста.
Лежень возили молоді до нової родини: молодий — для тещі, молода — для свекрухи. Ділили його на другий день весілля, а доти він лежав на столі перед молодими, чекаючи своєї долі (звідти, мабуть, і його назва).
Лежень найбільш характерний для Лівобережної України, частково для Півдня.
У деяких районах Полісся Лежень називали різдвяний хліб, який лежав на столі протягом усіх святок аж до Водохрещів.

lejen_clip_image001.jpg
Лежень