Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Село знаходиться в центральній частині Київської області, на південь від м. Київ; межує з с. Борова, Фастівського району та Дзвінкове, Данилівна, смт Калинівка Васильківського району. Відстань від села до районного центру складає 18 км, від села до Києва – 35 км. Площа становить 10004 га. Кількість населення – 3700 чоловік.

Історія виникнення села Плесецьке – сягає часів Київської Русі. За часів монголо-татарської навали було ареною бойових дій, що підтверджується археологічними знахідками.  В 17 ст. Плесецьке належало роду Аксаков. Універсалом гетьмана Б. Хмельницького від 11 січня 1651 року село підпорядковувалось Києво-Братському монастирю, що було підтверджено царем Олексієм Михайловичем. В ході визвольної боротьби  17 ст. село було спустошене.

Універсалом гетьмана І.Мазепи від 29 червня 1702 року дозволялося утворення слободи та заселення території вихідцями з Правобережної України. В 1786 р. ввійшло до складу Російської імперії. З 1786 р. Плесецьке стало казенним селищем.

В дореволюційний час жителі села мали тісні зв’язки з революційними організаціями Києва та Петербурга.

В роки другої світової війни на території села діяв Партизанський загін імені Героя Радянського Союзу Гри люка. В селі знаходиться  пам’ятник загиблому першому секретарю ЦКВКСМ України Я. Хоменку. Про бої за визволення  села від фашистських окупантів свідчать пам’ятники та обеліски загиблим.

В 1950 р. в Плесецькому велися археологічні розкопки, що підтвердили його давню історію.

Серед вихідців села є досвідчені спеціалісти з різних галузей науки і техніки, а саме: Комаренко Д.І. доктор медичних наук, професор інституту радіології НАНУ; Різник П.Д. -  інженер-конструктор заводу ім. Антонова; Ковальчук В.С. – кандидат технічних наук Інституту електрозварювання ім.. Патона; Сперкач І.О. – доцент Політехнічного інституту, провідний конструктор будівництва металургійних заводів; Куцоконь Н.К. – кандидат біологічних наук.

Станом на 01.01.2007 р. протяжність вулиць  - 46 км. Село газифіковане. Працює Загально освітня школа  1-3 ступенів на 500 учнів, 8 приватних магазинів, медична амбулаторія, дільнична ветлікарня, Будинок культури, 2 бібліотеки, відновлює роботу Плесецький гранітний кар’єр, відновилася робота дитячого садочка “Дюймовочка”.

Сільська футбольна команда “Плиска” – постійний учасник районних змагань та їх неодноразовий призер.

Візитною карткою села Плесецьке є колектив художньої самодіяльності, який був створений у 1955 році. Ініціатором створення  і першим його художнім керівником  був Остапченко Микола Корнійович. Його справу вже протягом останніх 30-ти років гідно продовжує його син Остапченко Іван Миколайович. Колектив щорічно дає концерти, приурочені державним та народно-обрядовим святам. Висока творча майстерність художнього колективу визнана на районних фестивалях художньої самодіяльності. Тож добрий настрій і позитивні емоції гарантовані, якщо ви завітаєте на до сільського Будинку культури на виступ наших творчих майстрів.

П Л Е С Е Ц К О Е. Село это давно заведено. Оно находится на карте Боплана. В давнее время оно было укрепленным местом, о чем свидетельствуют древние могилы и замчиска с земляными волами: из последних одно среди села, называется Чернечьим. Оно состоит из двух семиаршинной высоты валов, образующих между собою круг. Жители говорят, что на этом месте был когда-то мужской монастырь отчего и замковище получило свое название. Другое замковище на поле также обведено валом. Прежнее название села было Песецке, без сомнения от песков его окружающих. В XVII веке Плесецкое принадлежало роду Аскаков и по близости к Киеву (35 верст), было главным их местопребыванием. Во время казацких войн в 1664 году, граждане Киевляне, выведенные из терпения Поляков и их ксендзов, разрушили латинские костелы в Киеве, выгнали ксендзов и Поляков, преследовали и убивали их до самого Плесецкого. Из этого обстоятельства можно заключить, что Аксаки были в Плесецком ближайшие покровители распространяемого в крае папизма и что главная дорога из Киева в Польшу шла через Плесецкое. В 1686 году село это вошло в состав государства Российского. Но еще перед этим, на основании древних своих прав на это село, Польским правительством непризнанных, Богдан Хмельницкий дал запись в 1651 году января 11-го, на владение сим селом и Мостищами монастырю Киево-Братскому, каковую запись подтвердил Алексей Михайлович. Но в следствии войн и наездов Польских, из которых многие устроены Аксаками, прежними владельцами Плесецкого, село совершенно обезлюдело, так что в 1702 году Гедеон Одарский, ректор Братского монастыря, просил позволения гетмана Мазепы – заселить это село подданными. Почему Мазепа, универсалом 29-го июня того же года данным, разрешил устроение слободы и так выразился об опустошении Плесецкого: «что теперь самое только место и безлюдное селище обретаются». Далее в универсале пишет, что позволяется выдворять только людей тамобочных (с правой стороны Днепра), которые имеют монастырю чинить всякую повинность. См. пам. изд. врем. Комиссии том II. Киев, 1846 года, когда вотчины монастырские поступили в казну, Плесецкое сдавалось казенным селением. Теперь в нем жителей общего пола 2666; центр волостного управления обществом, к коему причислены кроме Плесецкого деревни, составляющие с ним один приход, и большое село Мотовиловка. Село тянется на несколько верст по ручью Плыске, впадающему на 3 версты в Унаву. Плесецкое обильно сосновыми лесами, но земли имеет несколько песчаные.

Нынешняя церковь здесь во имя Сретения Господня, деревянная, построена в 1784 году на месте прежней обветшавшей. По штатам причислена к 3-му классу; земли имеет 27 десятин. К ней причислены следующие деревни:

Перевоз при реке Унаве, в 10-ти верстах от Плесецкого. Ж.о.п.206.
Звонковка при реке Ирпине, в 10-ти верстах от Плесецкого. Ж.о.б.135.
Сподарец при реке Ирпине, в 10-ти верстах от Плесецкого. Ж.о.п.107.
Подсолтановка при реке Стугне, в 4-х верстах от Плесецкого. Ж.о.п.26.
Смежные между собою деревни Сподарец и Звонкова числятся в Киевском уезде.

За матеріалами сайту:

http://plysetske.com.ua/davnja_istorija.html

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 82 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист