Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Село старовинне. Багато різних легенд і переказів ходить серед людей про його виникнення.
Ось одна із них...

Колись, в сиву давнину, на цьому місці, де розкинулось наше село, ріс великий могутній ліс, порослий заростями і чагарниками, а подекуди траплялись непрохідні хащі. Дикі звірі бродили по лісах, шукаючи собі поживи.

Десь в 1576 році було засноване наше село. Одним з перших жителів села Холоневичі був пан Холонів. Він виміняв на свою собаку сім'ї Піддубних і Гордіїв. Гордіїв пан привіз з Галичини, а Піддубних з Латвії. Село лежало на піску на невеличкій галявині. Поступово сюди почали поселятися інші бідняки. Вони вирубували ліс, спалювали його, викорчовували коріння і обробляли поле дерев'яним плугом. Удобрювали землю попелом від згорілих дерев. Тяжко доводилось жити і працювати за панщини. Обливаючись потом, працювали кріпаки зрання до вечора. НЕ раз на село нападали турки, спалюючи його. Після навали шведів село було зовсім спалене. Люди не хотіли жити на піску і пан наказав закласти село в долині, де були кращі землі. Тут побудували панський маєток ( на цьому місці на даний час знаходиться амбулаторія). Село розташоване на цьому місці і понині. Довгі роки селом курували пани Серединські. В селі є багато жителів, старих людей які розповідають про те як жилося за панів.

Проходили роки...

Повільно змінювались знаряддя праці, але праця селян залишалась нестерпно тяжкою. В 1861 році прийшла воля. Голодною волею назвали її люди.

Кріпаки дуже раділи волі, думали, що дочекались визволення. Вони почали перемірювати панську землю і ділити її між бідними людьми. Але пан не віддав своєї землі селянам, а тільки погані, неродючі землі. Це були переважно піски, болота, урожай на них був мізерний. Селяни як і раніше змушені були працювати на панському полі. За те щоб взяти підводу дров у лісі, селянин змушений був відробляти панові ще 10 днів. Луги, пасовища, ліс, земля все належить пану. Після 1861 року життя селян як і раніше залишалось нестерпно тяжким. Люди їли варену брукву, пастерняк, пекли з лляної луски коржики. Рідко на столі в селянина можна було побачити житній хліб, сало. Селяни будували свої хати з круглих дерев, тому що рубали дерева сокирою (довгий час селяни незнали пили). Одна маленька кімнатка, по бокам маленькі дерев'яні поли, накриті полотняною рядниною на яких спали, посередині лавки, і збитий із дощок стіл, декілька деревяних ложок і глиняних мисок, - ось маєже все, що було в хаті бідного селянина. Одяг селянтакож був дуже убогим. Ходили селяни в довгому полотняному одязі, на зиму шили кожухи, на ноги взували постоли, які робили з кори лози. Всі роботи по полю виконувались вручну. Орали поле плугом, який був зроблений з дерева (соха), використовували волів і коней. Пізніше наконечник плуга почали робити з заліза. Залізо в той час коштувало дуже дорогою Щоб купити кусок заліза селяни їздили в село Деражне за 30 км., і міняли залізо на пшеницю. Довгими зимовими вечорами, селяни пряли, на ручних ткацьких верстатах  ткали полотно, яке навесні вибілювали і пізніше шили собі одяг. В селі і до цього часу ще збереглися гребені, на яких пряли, і верстати на яких ткали полотно. Зараз на цих верстатах - роблять прекрасні килими-коври. в 1905 році з села Холоневичі забирають трьох чоловіків на війну з Японією.

Недалеко від нашого села знаходиться хутір Затишне. Називається так тому, що навкруги хутора росте великий густий ліс і тут завжди затишно, не дме вітер. Тут були хороші землі і пан Серединський, який жив в Холоневичах, виміняв на собаку дві сім'ї в селі Липне і поселив туту. Поступово виріс невеликий хутірець який належав панові.

За наказом пана Серединського в сусідньому селі Липне було збудовано церкву, якій уже понад 300 років. Поступово село Холоневичі збільшувалось. В 1914 році в селі налічувалось понад 50 хат. В цьому ж році багато селян забирають на війну. В 1917 році відбулася Велика Жовтнева соціалістична революція. Влада самодержавства і капіталістів була повалена і перейшла до рук простого народу. Здійснилась віковічна мрія трудящих.

Ці події знайшли і відгук у нашому селі. В цьому році було спалено панський маєток, забране панське добро. На селі було роздано поміщицьку землю селянам. Але землі західної України захопила панська Польща. Згодом на Україну напали петлюрівці та махновці, з допомогою яких панам вдалося відновити в селі стару владу. Через рік в село знову повернувся пан і наказав побудувати новий маєток (тепер лікарня). Людей які брали активну участь в поділі панської землі і майна, жорстоко побили. За часів панської Польщі в нашому селі (1934-1935 роках) селяни побудували школу на громадські землі так як пан не дозволяв будувати школу на його землі. Освіта була семирічною. Навчання в школі вели на польській мові, а кожного четверга один урок відводили українській мові. Щосуботи у школу приходив пан і навчав "закону божого". В школі дітей часто били різками.

В 1936-1937 роках в селі почали робити шосейну дорогу волами і кіньми з Янової долини за 40 км. Ця робота була дуже тяжка. У вересні 1939 року землі Західної України були приєднані до Росії. В селі Холоневичі відбуваються величезні зміни. Пан змушений був тікати з села , а селяни почали ділити між собою панську землю і майно.

В 1940 році в селі з'явився перший трактор

У вересні 1941 році у селі почали організовувати колгоспи.

Красиве село Холоневичі. Чудові навколо нього поліські пейзажі. Кругом села ростуть дрімучі, віковічні ліси, які ведуть між собою тиху, таємну розмову. Про що шепочуть вони, стиха нахиливши свої могучі верховіття? Дуби ведуть розмову про те, як жили люди .

За матеріалами сайту:
http://www.holonevychi.org.ua/photogalery.html

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 129 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист