Кладовища України - Пантеони історії
Важко, мабуть, знайти більш давню проблему в історії людства ніж споконвічне «Бути чи не бути». Зрозуміло, що межа між життям і смертю дуже мінлива, але ідучи із життя, людина не зникає безслідно.
Кладовища – вічні оселі мертвих, це правдивий опис життя та діяльності наших попередників, який діагностує стан нашої пам’яті про них. Кожне з багатьох поколінь вклало свій вагомий внесок у величну будову історії людства.
Якщо хочете пізнати рівень духовності народу, відвідайте його кладовища. Доглянуті могили предків, хай навіть і без розкішних меморіальних символів, краще за все засвідчують його мораль і культуру. По суті, народ зберігає свою національну ідентичність доти, доки може вклонятися могилам своїх пращурів, доки є тим історичним коренем, на якому і йде людський родовід.
Культ предків в усі часи шанувався на нашій землі. Вислів О. С. Пушкіна: «Два чувства дивно близки нам, в них обретает сердце пищу, любовь к родному пепелищу, любовь к отеческим гробам» якнайкраще це відображає.
В полум’ї пожеж гинули безцінні пам’ятки минулого, знищувалась людська пам’ять. Особливо руйнівним було XX століття з його революційними перетвореннями, скасуванням «старого світу», періодичною стерилізацією нашої духовної і культурної спадщини.
Хотілося б вірити, що часи, за яких «краще не пам’ятати, ніж пам’ятати», відходять у минуле, і ми згадаємо наших несправедливо скривджених, а то й зовсім забутих пращурів і повернемо їм наші борги.
Тема ця надзвичайно важлива. Практично, без залучення цієї категорії пам’яток, неможливо відтворити об’єктивну історію як кожного населеного пункту, так і України в цілому. Особливий інтерес, становлять історичні поховання: могили видатних діячів культури, науки, держави, церкви, які складають неминущу славу нації. Так, історія людства, окремої країни складається з життєписів конкретних осіб.
Ми прагнемо цим проектом привернути увагу громадян України до історії безцінної культурної спадщини, відкрити нові сторінки вічної пам’яті людства.
«Інститут Україніки» розпочинає проект «Кладовища України - Пантеони історії»
Мета проекту - створення єдиного всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ XVII - XIX сторіччя.
Вивчення історії кладовищ - це надзвичайно важлива тема, не тільки в меморіальному, але й історико-пізнавальному плані. Практично, без залучення цієї категорії пам'яток, неможливо відтворити об'єктивну історію як кожного населеного пункту, так і України в цілому. Особливий інтерес, природно, становлять так звані історичні поховання — могили видатних діячів культури, науки, держави, церкви, які складають неминущу славу нації. Так, історія людства окремої країни складається з життєписів конкретних осіб.
Як що у Вас є інформація про старі кладовища, яким загрожує знищення, будь ласка, повідомте або заповніть анкету на нашому сайті.
В рамках проекту планується проведення семінару «Кладовища України – Пантеони історії»
КНИГА "НЕКРОПОЛІ УКРАЇНИ"
Українське товариство пам'яток історії та культури
Події
Встановлення меморіалу Микиті Леонтійовичу Коржу 15 серпня 2010 року у селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району відбувся захід, присвячений річниці встановлення меморіалу відомому козакові, довіренній особі отамана Петра Калнишевського, свідку останніх днів Запорожської Січі - Микиті Леонтійовичу Коржу. |
![]() |
Перший виїздний семінар в рамках проекту «Кладовища України – Пантеони історії» 2 червня 2010 року у селищі Ленінське Апостолівського району, в рамках проекту «Кладовища України – Пантеони історії» було проведено перший виїздний семінар, з метою ознайомлення учасників з історією виникнення кладовищ, надмогильних форм і збереження старих цвинтарів. |
Прес-конференція присвячена презентації проекту «Кладовища України – Пантеони історії» 28 травня 2010 року у прес-центрі ІА «Новий Мост» (м. Дніпропетровськ) відбулась прес-конференція, присвячена презентації проекту «Кладовища України – Пантеони історії», мета якого створення єдиного всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ XVII - XIX сторіччя. |
Урочисте встановлення меморіалу Микиті Леонтійовичу Коржу 15 серпня 2009 року у селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району відбулося урочисте встановлення меморіалу відомому козакові, довіренній особі отамана Петра Калнишевського, свідку останніх днів Запорожської Січі - Микиті Леонтійовичу Коржу. |
![]() |
Прес-конференція «Відношення до пам’ятників як громадянська позиція» у ІА «Новий міст» 13 серпня 2009 року у прес-центрі ІА «Новий міст» відбулась прес-конференція «Відношення до пам’ятників як громадянська позиція», ініціатором якої виступив МГО «Інститут Україніки». |
Кладовища України
Кладовище в с. Осипівка Магдалинівського р-ну |
Кладовище в с. Майорка Солонянського р-ну |
Кладовище в с. Волоське Солонянського р-ну |
![]() |
Кладовище на масиві Западний у м. Дніпропетровську У рамках проекту «Це було» Українсько - Єврейського Освітнього центру “ ЛЮБОВ ТА ДОПОМОГА ”, та Інституту Прикладного Іудаїзму ім. Р. ПІНХАСА ГЕЛЬМАНА |
![]() |
кладовище Мар'янське, Апостолівського р-ну |
![]() |
кладовище Ленінське, Апостолівського р-ну |
![]() |
Янівський цвинтар м.Львів Я́нівський цви́нтар — один з цвинтарів у Львові, на якому поховані визначні українські діячі: генерал УГА Мирон Тарнавський, Ольга Басараб та інші, близько тисячі вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918, і полонені з українсько-польської війни 1918-19 років. |
![]() |
Щекавицький цвинтар Щекави́цький цвинтар — некрополь у Києві на горі Щекавиця. Існував з 1772 по 1950-ті рр. Містився біля сучасної вулиці Олегівської. |
Чернівецький некрополь м. Львова Чернівецький некрополь на вулиці Зеленій молодший від знаменитого Личаківського на 80 років. Туристи про нього не знають, а скоро забудуть вже й збирачі металобрухту. Унікальні архітектурні ансамблі цього міста мертвих - пам'ять про славне австрійське та румунське минуле Чернівців - в радянські часи цілеспрямовано відбивали молотком. |
![]() |
Кладовища міста Сторожинець Сторожинець - місто на Буковині, районний центр Сторожинецького району Чернівецької області, положене біля підніжжя Карпат над річкою Серетом, на українско-румунському етнічному пограниччі. |
![]() |
Старе міське кладовище у Херсоні Старе́ міське́ кладовище розташоване в центрі Херсона на перетині вулиць Тираспільської та Молодіжної. На території кладовища знаходиться Всехсвятська церква (1883). Найстаріші поховання датовані другою половиною XVIII століття. |
Севастопольський цвинтар Севастопольський цвинтар - цвинтар у Табірній частині Нагірного району міста Дніпропетровськ. Цвинтар названий Севастопольським за основною масою поховань здійснених у часи Кримської війни Росії у 1853-56 років поранених військових, що лікувалися і померли від ран у Катеринославському шпиталі. Сьогоднішня офіційна назва цвинтаря - Севастопольський парк. |
![]() |
Солом'янське кладовище м. Києва Соло́м'янське кладовище — невеликий некрополь у Києві, розташований на Солом'янці, з непарного боку Повітрофлотського проспекту. |
![]() |
Святошинське кладовище м.Києва Мало хто знає, що столичне Святошинське кладовище приховує багато цікавих загадок, таємниць, секретів. Розташоване в одному з найстаріших районів Києва - між Борщагівкою та станцією метро «Житомирська», це місце стало вічним прихистком для праху сотень киян, які вже прожили своє життя та очікують суду Божого. |
Руськофільварецьке кладовище Руськофільваре́цьке кладо́вище — кладовище в Кам'янці-Подільському. |
![]() |
«Руське» кладовище м.Житомир На військові дільниці Російського кладовища житомиряни шанобливо доглядають 145 братських і 1243 одиночних могили, в яких поховано понад двох тисяч радянських воїнів. На цьому кладовищі поховано також Герої Радянського Союзу Г.П.Петухов, Ф.Й.Печенюк та командуючий артилерією 3-ї танкової армії генерал-майор М.О.Оганесян . В 1965 в центрі площі Перемоги на гранітний постамент встановлено танк „Т-34”, в 1974 на скелястому березі р.Кам’янки відкрито пам’ятник льотчикам 2-ї повітряної армії. Неподалік від нього на пагорбі височить меморіал Слави. На 25-метровому постаменті застигли три постаті, що уособлюють мужність і відданість фронтовиків, партизанів і підпільників, трудівників тилу, які спільними зусиллями здобули перемогу. |
Польськофільварецьке кладовище Польськофільваре́цьке кладовище — кладовище в Кам'янці-Подільському. Розташоване на Польських фільварках на захід від Нігинського шосе. На ньому стоїть костел Пресвятого Серця Господа Ісуса, збудований в 19 столітті. |
![]() |
Пагорб Слави м.Львів Пагорб Слави (рос. Холм Славы) — меморіал на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни (у 1914—1915 роках) в Галичині, і на честь радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році. |
![]() |
Микулинецький цвинтар м.Тернопіль Микулине́цький цвинтар — територія, відведена для поховання померлих у м. Тернопіль. Розташований у південній частині міста, на пагорбі дороги, що веде на містечко Микулинці вул. Микулинецькій (звідси назва цвинтаря). Координати °′″ пн. ш. °′″ сх. д. |
![]() |
Лук'янівський єврейський цвинтар Лук'я́нівський євре́йський цвинтар — юдейський некрополь у Києві, на Лук'янівці, нині практично втрачений. |
![]() |
Лук'янівський цвинтар м. Києва Лук'я́нівський цвинтар — один із найстаріших цвинтарів Києва, розташований біля Бабиного Яру за адресою вул. Дорогожицька, 7. Телефон:+380(44)4401322. Координати 50°28′4″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д. Площа 20,45 га З 1994 — Державний історико-меморіальний заповідник. |
![]() |
Лісовий цвинтар Лісови́й цвинтар — найбільший некрополь Лівобережної частини Києва. |
![]() |
Куренівське кладовище Ще одне цінне джерело інформації - кладовища. Якщо Вам відомо де поховані ваші предки - не полінуйтеся і сходіть на їх могили. Цим, Ви щонайменше віддасте їм шану, а якщо повезе - могила може стати для вас цінним джерелом інформації. |
![]() |
Кладовище міста Проскурова (Хмельницького) Старе міське православне кладовище міста Проскурова (Хмельницького) розташоване по вул. Кам`янецькій |
Цвинтар «Кальварія», м. Ужгород Кальварія – саме таку назву має найстаріше міське кладовище Ужгорода, що давніше називалось Церква, а потім «Даібоц». Краєзнавець Йосип Кобаль звернув увагу, що окремі вчені схильні приписувати цю назву видозміненому звертанню «Дай Боже». Інші твердять, що в минулому тут могло бути язичеське капище. Так чи інакше, місце для головного ужгородського кладовища обрано не випадково. З гори, на якій воно розмістилось, відкривається чудова панорама на місто, і навіть видно кордон із Словаччиною. До 1759 р. на горі росли виноградники (тоді її навіть називали Виноградною), поки міщанин Давид Петц не подарував свій земельний наділ громаді. |
![]() |
Звіринецьке кладовище Звірине́цьке кладовище — невеликий некрополь у Києві, розташований на Звіринці, на височині між Неводницьким (Наводницьким) яром та бульваром Дружби народів. |
Голосківський цвинтар Голо́сківський цвинтар — найбільше кладовище сучасного Львова. |
![]() |
Військове кладовище міста Ужгорода Військове кладовище воїнів РА, що загинули в ДСВ розташоване поряд із старовинним міським кладовищем "Кальварія" на однойменній горі. Закарпатці завжди з повагою відносилися до мертвих і не ділили, та і не ділять їх на наших і ваших. |
![]() |
Цвинтар селища Биківня Биківня — селище розташоване на пн.-сх. околиці Києва між Броварським проспектом і вул. Бобринецькою, а також уздовж вул. Радистів. Походження назви не з`ясоване. Згадане як хутір на початку 20 ст. З 1923 — у межах Києва. Сучасне планування — з 50-х рр. 20 ст. |
![]() |
Берковецький цвинтар Беркове́цький цви́нтар — найбільший київський некрополь, розташований на Берковці. Цвинтар створений у 1957 році на приміській місцевості Берковці. Розташований вздовж вулиць Стеценка та Газопровідної. З вулиці Стеценка влаштовано головний вхід з парадною аркою. Займає площу — 152 га. Координати 50°29′40″ пн. ш. 30°23′42″ сх. д. Адреса: 04128, Київ, Стеценка вул., 18. Телефон: +380(44)4005015. +380(44)4000079. У центрі некрополю — ритуальний зал.
|
![]() |
Байкове кладовище Ба́йкове кла́дови́ще — кладовище у Голосіївському районі Києва, пам'ятка історії та культури: одне з найстаріших у місті, ховати тут почали ще 1834 року. Площа — 72,47 га. Адреса: 03039, Київ, Байкова вул., 6. Телефон:+380(44)5292560, Телефон: +380(44)5289413 |
![]() |
Бабин Яр Бабин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від вулиці Фрунзе в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги. Перша згадка — у 1401, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У 15 — 17 ст. згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба. |
![]() |
Аскольдова могила Аскольдова могила — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів. |
Некрополь Выдубицкого монастиря Видубицький монастир засновано у другій половині ХІ сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Центр композиції монастиря — Георгіївський собор. На території монастиря також збереглася Михайлівська церква, споруджена у 1070 — 1088 рр., відновлена у 1766 — 1769 рр., архітектор М. Юрасов. |
Старое кладбище г. Николаева Старое городское кладбище с 1790 г. расположено на окраине города по берегу реки Ингул и состоит из нескольких частей. Наибольшая часть - православное кладбище, на котором хоронили также католиков и протестантов. К северу от него расположено старообрядческое кладбище, а на юг, вдалеке - еврейское, караимское и магометанское кладбища. Ранее еврейское и караимское кладбище было на Песках, но потом его перенесли, и на его месте построили трамвайный парк. Николаевское городское кладбище было очень зеленым и на нем находилось много прекрасных надгробных памятников и склепов. |
![]() |
Кладовище села Новоархангельськ Вінницької області |
![]() |
Старовинне кладовище міста Винниці Можу уявити з якою зацікавленістю читач буде відкриватиме цю сторінку, щоб прочитати про старовинне кладовище, що знаходиться у місті Винниця. |
![]() |
Кладовище Старого Самбору |
Кладбище села Белиловка Житомирской области На окраине села Белиловка Ружинского района Житомирской области находится старое заброшенное еврейское кладбище. История Белиловки неординарна. В древнерусское время на месте села находился город Ростовец, вероятней всего получивший название от реки Роставыци, протекающей в этой местности. |
![]() |
Поховання 1 УД УНА «Галичина» На трасі Київ – Львів , біля селища Броди знаходиться поховання воїнів 1 української дивізії української народної армії «Галичина». |
![]() |
Еврейское кладбище в городе Черновцы Еврейское кладбище является составной частью Историко-культурного заповедника «Кладбище на улице Зеленой». Еврейское кладбище было создано в 1866 году по решению муниципалитета г.Черновцы. |
![]() |
Мангупське кладовище на скелі "Скеля, на якій цитадель ця підноситься, має в окружності 20 тисяч кроків. Розкинулась скеля та, як рівнина плоска, травою і тюльпанами поросла, а навколо неї прірви зяють на тисячу аршинів глибиною - справжні безодні пекла!" - Вигукував Евлія Челебі, турецький мандрівник. ХVII століття. |
![]() |
Личаківський некрополь Старовинне місто Львів засноване Галицько-Волинським князем, що згодом став королем 0 Данилом Романовичем, який дав назву місту на честь свого сина Лева. |
![]() |
Казацкое кладбище в Трахтемирове Трахтемиров – наверное одно из самых знаменитых и, вместе с тем, самых малоизученных мест, связанных с историей украинского казачество. Сейчас это практически вымершее село, от которого, возможно уже очень скоро, ничего не останется. |
![]() |
Цвинтар села Сурсько-Михайлівка У селі Сурсько-Михайлівка окремою історичною пам’яткою є кладовище. На ньому знайдено захороніння, датовані ще ХІХ сторіччям. |