Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Кладовища України - Пантеони історії

Важко, мабуть, знайти більш давню проблему в історії людства ніж споконвічне «Бути чи не бути». Зрозуміло, що межа між життям і смертю дуже мінлива, але ідучи із життя, людина не зникає безслідно.

Кладовища – вічні оселі мертвих, це правдивий опис життя та діяльності наших попередників, який діагностує стан нашої пам’яті про них. Кожне з багатьох поколінь вклало свій вагомий внесок у величну будову історії людства.

Якщо хочете пізнати рівень духовності народу, відвідайте його кладовища. Доглянуті могили предків, хай навіть і без розкішних меморіальних символів, краще за все засвідчують його мораль і культуру. По суті, народ зберігає свою національну ідентичність доти, доки може вклонятися могилам своїх пращурів, доки є тим історичним коренем, на якому і йде людський родовід.

Культ предків в усі часи шанувався на нашій землі. Вислів О. С. Пушкіна: «Два чувства дивно близки нам, в них обретает сердце пищу, любовь к родному пепелищу, любовь к отеческим гробам» якнайкраще це відображає.

В полум’ї пожеж гинули безцінні пам’ятки минулого, знищувалась людська пам’ять. Особливо руйнівним було XX століття з його революційними перетвореннями, скасуванням «старого світу», періодичною стерилізацією нашої духовної і культурної спадщини.

Хотілося б вірити, що часи, за яких «краще не пам’ятати, ніж пам’ятати», відходять у минуле, і ми згадаємо наших несправедливо скривджених, а то й зовсім забутих пращурів і повернемо їм наші борги.

Тема ця надзвичайно важлива. Практично, без залучення цієї категорії пам’яток, неможливо відтворити об’єктивну історію як кожного населеного пункту, так і України в цілому. Особливий інтерес, становлять історичні поховання: могили видатних діячів культури, науки, держави, церкви, які складають неминущу славу нації. Так, історія людства, окремої країни складається з життєписів конкретних осіб.

Ми прагнемо цим проектом привернути увагу громадян України до історії безцінної культурної спадщини, відкрити нові сторінки вічної пам’яті людства.

 


 

«Інститут Україніки» розпочинає проект «Кладовища України - Пантеони історії» 

Мета проекту - створення єдиного всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ XVII - XIX сторіччя.

Вивчення історії кладовищ - це надзвичайно важлива тема, не тільки в меморіальному, але й історико-пізнавальному плані. Практично, без залучення цієї категорії пам'яток, неможливо відтворити об'єктивну історію як кожного населеного пункту, так і України в цілому. Особливий інтерес, природно, становлять так звані історичні поховання — могили видатних діячів культури, науки, держави, церкви, які складають неминущу славу нації. Так, історія людства окремої країни складається з життєписів конкретних осіб. 

Як що у Вас є інформація про старі кладовища, яким загрожує знищення, будь ласка, повідомте або заповніть анкету на нашому сайті. 

В рамках проекту планується проведення семінару «Кладовища України – Пантеони історії»



КНИГА "НЕКРОПОЛІ УКРАЇНИ"
Українське товариство пам'яток історії та культури

 

Події

Встановлення меморіалу Микиті Леонтійовичу Коржу

15 серпня 2010 року у селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району відбувся захід, присвячений річниці  встановлення меморіалу відомому козакові, довіренній особі отамана Петра Калнишевського, свідку останніх днів Запорожської Січі  - Микиті Леонтійовичу Коржу.

 
Перший виїздний семінар в рамках проекту «Кладовища України – Пантеони історії»
2 червня 2010 року у селищі Ленінське Апостолівського району, в рамках проекту «Кладовища України – Пантеони історії» було проведено перший виїздний семінар, з метою ознайомлення учасників з історією виникнення кладовищ, надмогильних форм і збереження старих цвинтарів. 
 
Прес-конференція присвячена презентації проекту «Кладовища України – Пантеони історії»
28 травня 2010 року у прес-центрі ІА «Новий Мост» (м. Дніпропетровськ) відбулась прес-конференція, присвячена презентації проекту «Кладовища України – Пантеони історії», мета якого створення єдиного всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ XVII - XIX сторіччя.
 
Урочисте встановлення меморіалу Микиті Леонтійовичу Коржу

Як було раніше...

15 серпня 2009 року у селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району відбулося урочисте встановлення меморіалу відомому козакові, довіренній особі отамана Петра Калнишевського, свідку останніх днів Запорожської Січі  - Микиті Леонтійовичу Коржу.

 
Прес-конференція «Відношення до пам’ятників як громадянська позиція» у ІА «Новий міст»

13 серпня 2009 року у прес-центрі ІА «Новий міст» відбулась прес-конференція «Відношення до пам’ятників як громадянська позиція», ініціатором якої виступив МГО «Інститут Україніки».

 

Кладовища України

Кладовище в с. Осипівка Магдалинівського р-ну
 
Кладовище в с. Майорка Солонянського р-ну
 
Кладовище в с. Волоське Солонянського р-ну
 
Кладовище  на масиві Западний у м. Дніпропетровську

У рамках проекту «Це було» Українсько - Єврейського Освітнього центру “ ЛЮБОВ ТА ДОПОМОГА ”, та Інституту Прикладного Іудаїзму ім. Р. ПІНХАСА ГЕЛЬМАНА

 
кладовище Мар'янське, Апостолівського р-ну
 
кладовище Ленінське, Апостолівського р-ну
 
Янівський цвинтар м.Львів
Я́нівський цви́нтар — один з цвинтарів у Львові, на якому поховані визначні українські діячі: генерал УГА Мирон Тарнавський, Ольга Басараб та інші, близько тисячі вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918, і полонені з українсько-польської війни 1918-19 років.
 
Щекавицький цвинтар
Щекави́цький цвинтар — некрополь у Києві на горі Щекавиця. Існував з 1772 по 1950-ті рр. Містився біля сучасної вулиці Олегівської.
 
Чернівецький некрополь м. Львова
Чернівецький некрополь на вулиці Зеленій молодший від знаменитого Личаківського на 80 років. Туристи про нього не знають, а скоро  забудуть вже й збирачі металобрухту. Унікальні архітектурні ансамблі цього міста мертвих - пам'ять про славне австрійське та румунське минуле Чернівців - в радянські часи цілеспрямовано відбивали молотком.
 
Кладовища міста Сторожинець
Сторожинець - місто на Буковині, районний центр Сторожинецького району Чернівецької області, положене біля підніжжя Карпат над річкою Серетом, на українско-румунському етнічному пограниччі.
 
Старе міське кладовище у Херсоні
Старе́ міське́ кладовище розташоване в центрі Херсона на перетині вулиць Тираспільської та Молодіжної. На території кладовища знаходиться Всехсвятська церква (1883). Найстаріші поховання датовані другою половиною XVIII століття.
 
Севастопольський цвинтар
Севастопольський цвинтар - цвинтар у Табірній частині Нагірного району міста Дніпропетровськ. Цвинтар названий Севастопольським за основною масою поховань здійснених у часи Кримської війни Росії у 1853-56 років поранених військових, що лікувалися і померли від ран у Катеринославському шпиталі. Сьогоднішня офіційна назва цвинтаря - Севастопольський парк.
 
Солом'янське кладовище м. Києва
Соло́м'янське кладовище — невеликий некрополь у Києві, розташований на Солом'янці, з непарного боку Повітрофлотського проспекту.
 
Святошинське кладовище м.Києва
Мало хто знає, що столичне Святошинське кладовище приховує багато цікавих загадок, таємниць, секретів. Розташоване в одному з найстаріших районів Києва - між Борщагівкою та станцією метро «Житомирська», це місце стало вічним прихистком для праху сотень киян, які вже прожили своє життя та очікують суду Божого.
 
Руськофільварецьке кладовище
Руськофільваре́цьке кладо́вище — кладовище в Кам'янці-Подільському.
 
«Руське» кладовище м.Житомир
На військові дільниці Російського кладовища житомиряни шанобливо доглядають 145 братських і 1243 одиночних могили, в яких поховано понад двох тисяч радянських воїнів. На цьому кладовищі поховано також Герої Радянського Союзу Г.П.Петухов, Ф.Й.Печенюк  та командуючий артилерією 3-ї танкової армії генерал-майор М.О.Оганесян . В 1965 в центрі площі Перемоги на гранітний постамент встановлено танк „Т-34”, в 1974 на скелястому березі р.Кам’янки відкрито пам’ятник льотчикам 2-ї повітряної армії. Неподалік від нього на пагорбі височить меморіал Слави. На 25-метровому постаменті застигли три постаті, що уособлюють мужність і відданість фронтовиків, партизанів і підпільників, трудівників тилу, які спільними зусиллями здобули перемогу.
 
Польськофільварецьке кладовище

Польськофільваре́цьке кладовище — кладовище в Кам'янці-Подільському.

Розташоване на Польських фільварках на захід від Нігинського шосе. На ньому стоїть костел Пресвятого Серця Господа Ісуса, збудований в 19 столітті.

 
Пагорб Слави м.Львів
Пагорб Слави (рос. Холм Славы) — меморіал на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни (у 1914—1915 роках) в Галичині, і на честь радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році.
 
Микулинецький цвинтар м.Тернопіль
Микулине́цький цвинтар — територія, відведена для поховання померлих у м. Тернопіль. Розташований у південній частині міста, на пагорбі дороги, що веде на містечко Микулинці вул. Микулинецькій (звідси назва цвинтаря). Координати      °′″ пн. ш. °′″ сх. д.
 
Лук'янівський єврейський цвинтар
Лук'я́нівський євре́йський цвинтар — юдейський некрополь у Києві, на Лук'янівці, нині практично втрачений.
 
Лук'янівський цвинтар м. Києва
Лук'я́нівський цвинтар — один із найстаріших цвинтарів Києва, розташований біля Бабиного Яру за адресою вул. Дорогожицька, 7. Телефон:+380(44)4401322. Координати  50°28′4″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д. Площа      20,45 га   З 1994 — Державний історико-меморіальний заповідник.
 
Лісовий цвинтар
Лісови́й цвинтар — найбільший некрополь Лівобережної частини Києва.
 
Куренівське кладовище
Ще одне цінне джерело інформації - кладовища. Якщо Вам відомо де поховані ваші предки - не полінуйтеся і сходіть на їх могили. Цим, Ви щонайменше віддасте їм шану, а якщо повезе - могила може стати для вас цінним джерелом інформації.
 
Кладовище міста Проскурова (Хмельницького)
Старе міське православне кладовище міста Проскурова (Хмельницького) розташоване по вул. Кам`янецькій
 
Цвинтар «Кальварія», м. Ужгород
Кальварія – саме таку назву має найстаріше міське кладовище Ужгорода, що давніше називалось Церква, а потім «Даібоц». Краєзнавець Йосип Кобаль звернув увагу, що окремі вчені схильні приписувати цю назву видозміненому звертанню «Дай Боже». Інші твердять, що в минулому тут могло бути язичеське капище. Так чи інакше, місце для головного ужгородського кладовища обрано не випадково. З гори, на якій воно розмістилось, відкривається чудова панорама на місто, і навіть видно кордон із Словаччиною. До 1759 р. на горі росли виноградники (тоді її навіть називали Виноградною), поки міщанин Давид Петц не подарував свій земельний наділ громаді.
 
Звіринецьке кладовище
Звірине́цьке кладовище — невеликий некрополь у Києві, розташований на Звіринці, на височині між Неводницьким (Наводницьким) яром та бульваром Дружби народів.
 
Голосківський цвинтар
Голо́сківський цвинтар — найбільше кладовище сучасного Львова.
 
Військове кладовище міста Ужгорода
Військове кладовище воїнів РА, що загинули в ДСВ розташоване поряд із старовинним міським кладовищем "Кальварія" на однойменній горі. Закарпатці завжди з повагою відносилися до мертвих і не ділили, та і не ділять їх на наших і ваших.
 
Цвинтар селища Биківня
Биківня — селище розташоване на пн.-сх. околиці Києва між Броварським проспектом і вул. Бобринецькою, а також уздовж вул. Радистів. Походження назви не з`ясоване. Згадане як хутір на початку 20 ст. З 1923 — у межах Києва. Сучасне планування — з 50-х рр. 20 ст.
 
Берковецький цвинтар

Беркове́цький цви́нтар — найбільший київський некрополь, розташований на Берковці.

Цвинтар створений у 1957 році на приміській місцевості Берковці. Розташований вздовж вулиць Стеценка та Газопровідної. З вулиці Стеценка влаштовано головний вхід з парадною аркою. Займає площу — 152 га. Координати 50°29′40″ пн. ш. 30°23′42″ сх. д.  Адреса: 04128, Київ, Стеценка вул., 18. Телефон:      +380(44)4005015. +380(44)4000079. У центрі некрополю — ритуальний зал.

 

 
Байкове кладовище
Ба́йкове кла́дови́ще — кладовище у Голосіївському районі Києва, пам'ятка історії та культури: одне з найстаріших у місті, ховати тут почали ще 1834 року. Площа — 72,47 га. Адреса:   03039, Київ, Байкова вул., 6. Телефон:+380(44)5292560,
Телефон:         +380(44)5289413
 
Бабин Яр

Бабин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від вулиці Фрунзе в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.

Перша згадка — у 1401, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У 15 — 17 ст. згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба.

 
Аскольдова могила
Аскольдова могила — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.
 
Некрополь Выдубицкого монастиря

Видубицький монастир засновано у другій половині ХІ сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Центр композиції монастиря — Георгіївський собор. На території монастиря також збереглася Михайлівська церква, споруджена у 1070 — 1088 рр., відновлена у 1766 — 1769 рр., архітектор М. Юрасов.

 
Старое кладбище г. Николаева
Старое городское кладбище с 1790 г. расположено на окраине города по берегу реки Ингул и состоит из нескольких частей. Наибольшая часть - православное кладбище, на котором хоронили также католиков и протестантов. К северу от него расположено старообрядческое кладбище, а на юг, вдалеке - еврейское, караимское и магометанское кладбища. Ранее еврейское и караимское кладбище было на Песках, но потом его перенесли, и на его месте построили трамвайный парк. Николаевское городское кладбище было очень зеленым и на нем находилось много прекрасных надгробных памятников и склепов.
 
Кладовище села Новоархангельськ Вінницької області
 
Старовинне кладовище міста Винниці

Можу уявити з якою зацікавленістю читач буде відкриватиме цю сторінку, щоб прочитати про старовинне кладовище, що знаходиться у місті Винниця.

 
Кладовище Старого Самбору
 
Кладбище села Белиловка Житомирской области
На окраине села Белиловка Ружинского района Житомирской области находится старое заброшенное еврейское кладбище. История Белиловки неординарна. В древнерусское время на месте села находился город Ростовец, вероятней всего получивший название от реки Роставыци, протекающей в этой местности.
 
Поховання 1 УД УНА «Галичина»

На трасі Київ – Львів , біля селища Броди знаходиться поховання воїнів 1 української дивізії української народної армії «Галичина».

 
Еврейское кладбище в городе Черновцы

Еврейское кладбище является составной частью Историко-культурного заповедника «Кладбище на улице Зеленой». Еврейское кладбище было создано в 1866 году по решению муниципалитета г.Черновцы.

 
Мангупське кладовище на скелі

"Скеля, на якій цитадель ця підноситься, має в окружності 20 тисяч кроків. Розкинулась скеля та, як рівнина плоска, травою і тюльпанами поросла, а навколо неї прірви зяють на тисячу аршинів глибиною - справжні безодні пекла!" - Вигукував Евлія Челебі, турецький мандрівник. ХVII століття.

 
Личаківський некрополь

Старовинне місто Львів засноване Галицько-Волинським князем, що згодом став королем 0 Данилом Романовичем, який дав назву місту на честь свого сина Лева.

 
Казацкое кладбище в Трахтемирове

Трахтемиров – наверное одно из самых знаменитых и, вместе с тем, самых малоизученных мест, связанных с историей украинского казачество. Сейчас это практически вымершее село, от которого, возможно уже очень скоро, ничего не останется.

 
Цвинтар села Сурсько-Михайлівка

У селі Сурсько-Михайлівка окремою історичною пам’яткою є кладовище. На ньому знайдено захороніння, датовані ще ХІХ сторіччям.

 
Я́нівський цви́нтар — один з цвинтарів у Львові, на якому поховані визначні українські діячі: генерал УГА Мирон Тарнавський, Ольга Басараб та інші, близько тисячі вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918, і полонені з українсько-польської війни 1918-19 років.

Детальніше...

Щекави́цький цвинтар — некрополь у Києві на горі Щекавиця. Існував з 1772 по 1950-ті рр. Містився біля сучасної вулиці Олегівської.

Детальніше...

Чернівецький некрополь на вулиці Зеленій молодший від знаменитого Личаківського на 80 років. Туристи про нього не знають, а скоро  забудуть вже й збирачі металобрухту. Унікальні архітектурні ансамблі цього міста мертвих - пам'ять про славне австрійське та румунське минуле Чернівців - в радянські часи цілеспрямовано відбивали молотком.

Детальніше...

Сторожинець - місто на Буковині, районний центр Сторожинецького району Чернівецької області, положене біля підніжжя Карпат над річкою Серетом, на українско-румунському етнічному пограниччі.

Детальніше...

Старе́ міське́ кладовище розташоване в центрі Херсона на перетині вулиць Тираспільської та Молодіжної. На території кладовища знаходиться Всехсвятська церква (1883). Найстаріші поховання датовані другою половиною XVIII століття.

Детальніше...

Севастопольський цвинтар - цвинтар у Табірній частині Нагірного району міста Дніпропетровськ. Цвинтар названий Севастопольським за основною масою поховань здійснених у часи Кримської війни Росії у 1853-56 років поранених військових, що лікувалися і померли від ран у Катеринославському шпиталі. Сьогоднішня офіційна назва цвинтаря - Севастопольський парк.

Детальніше...

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 72 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист