Інститут Україніки

Головне меню

Фотопроект М. Матуса

Семейный альбом 1893 - 1957

Карта проїзду

 

                 А

 

Аби день до вечора.

 

Аби хліб, а зуби знайдуться.

 

Аби шия, а ярмо буде.  

 

Або будемо на Русі, або пропадемо усі.  

 

Або пан, або пропав.  

 

Або дома не бути, або волі здобути.  

 

Апетит з їдою прибуває.  

 

                   Б

 

Без вірного друга велика туга.

 

Були б пиріжки - будуть і дружки.

 

Баба з воза - кобилі легше.  

 

Багатий, як циган на блохи.  

 

Багато дива, мало млива.  

 

Багатому й чорт яйця носить.  

 

Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.   

 

Батогом обуха не переб'єш.  

 

Бачить кіт сало, та сили мало.  

 

Без вірного друга - велика туга.  

 

Без нашого Гриця вода не освятиться.  

 

Без труда нема плода.  

 

Береженого Бог береже, а козака шабля.  

 

Битому собаці кия не показуй.  

 

Біда біду тягне.  

 

Біда помучить і мудрості научить.  

 

Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.  

 

Близько лікоть, та не вкусиш.  

 

Борода не робить мудрим чоловіка.  

 

Боятися вовка - в ліс не ходити.  

 

Брат мій, а хліб їж свій.  

 

Брехливу собаку далеко чути.  

 

Буває, що й корова літає.  

 

Було б пшоно, а каша буде.  

 

Було, та за водою пішло.  

 

Багато грому - мало дощу.  

 

Берись дружно - не буде сутужно.

 

Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

 

Без брата проживеш, а без сусіда - ні.

 

Близький сусід кращий від далекого брата.

 

Бодай доброго сусіда мати та й своїм плугом орати.

 

Бог дав свято, а чорт - гості.

 

Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.

 

Без здоров'я немає щастя. 

 

Було б здоров'я, а все інше наживемо. 

 

Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду. 

 

 

 

 

 

                    В

 

Велике дерево поволі росте.  

 

В закритий рот муха не влізе.  

 

Видно пана по халявах.  

 

Виміняв шило на швайку.  

 

Виріс, а ума не виніс.  

 

Вискочив, як Пилип з конопель.  

 

Високо літає, та низько сідає.  

 

Вище себе не підскочиш.  

 

Від своєї тіні не втечеш,  

 

Вісті не лежать на місці.  

 

Вкрадеш голку, а потім корову.  

 

В ліс дрова не возять.  

 

В нього руки на всі штуки.  

 

Вовка ноги годують.  

 

Вода і камінь довба.  

 

Ворона й за море літає, та дурна вертається.  

 

Ворона вороні ока не видовбає.  

 

В сім'ї не без виродка.  

 

Всякому овочу свій час.  

 

В тихому болоті чорти водяться.  

 

В умілого й долото рибу ловить.  

 

Вчи лінивого не молотом, а голодом.  

 

В чужих руках завше більший шматок.  

 

Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.  

 

Вовка ноги годують.  

 

Вода в решеті не встоїться.  

 

Вода з вогнем не товариші.  

 

Всі ріки до моря ведуть.  

 

Вчорашньої води не доженеш.  

 

Вчора браталися, нині розсталися.

 

В лиху годину узнаєш вірну людину.

 

В кожної куми свої пироги.

 

Вітали, але сідати не просили.

 

В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.

 

В гості ходить - треба і до себе водить.

 

В гостях добре, а дома найлучше.

 

В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.

 

В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.

 

Веселий гість - дому радість.

 

Від податків та гостей не відкрутишся.

 

Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.  

 

Весела думка - половина здоров'я.

 

Веселий сміх - це здоров'я.

 

Вовка боятися - в ліс не ходити. 

 

Волом зайця не здоженеш. 

 

 

 

 

 

 

                       Г

 

Гарні гості, та не в пору.

 

Глибока вода не каламутиться.  

 

Гостре словечко колить сердечко.  

 

Гірко заробиш - солодко з'їси.  

 

Говори стовпу, а він стоїть.  

 

Година вранці варта двох увечері.  

 

Голка в стіжок упала - пиши пропала.  

 

Голодній кумі хліб на умі.  

 

Горбатого могила виправить.  

 

Гостра була сокира, та на сук наскочила.  

 

Гостре словечко коле сердечко,  

 

Готовеньке і кішка з'їсть.  

 

Гречана каша сама себе хвалить.  

Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.

 

Голодній кумі лиш хліб на умі.

 

Гуртом і батька добре бити. 

 

Говорити правду - втратити дружбу.

 

Гарними розмовами гостей не наситиш.

 

Гарні гості, та не в пору.

 

Гість рідко буває, та багато бачить.

 

Гість - невільник: де посадять, там і сидить.

 

Гість гостя ненавидить, а господар обох.

 

Гість першого дня - золото, другого - срібло, а третього - мідь: додому їдь.

 

Гість хазяїнові не укажчик.

 

Гості об'їдять кості.

 

Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.

 

Гостям сміх, а хазяям сльози.

 

Господи-боже, чи мав ти гості?

 

Глянь на вигляд і про здоров'я не питай. 

 

Горобець маленький, а сердечко має. 

 

Гусак свині не товариш. 

 

 

 

                           Д

 

 

Друзі пізнаються в біді.

 

Друзі - це злодії часу.

 

Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є.  

 

Далеко куцому до зайця.  

 

Даремно і чиряк не вискоче.  

 

Дарованому коневі в зуби не заглядають.  

 

Два коти в одному мішку не помиряться,  

 

Двоє третього не чекають,  

 

Де багато господинь, там хата неметена.  

 

Де відвага, там і щастя.  

 

Де коротко, там і рветься.  

 

Де посієш, там і вродиться.  

 

Десять разів відміряй, а раз відріж.  

 

Дешева риба - погана юшка.  

 

Дивись на зріст, та питайся розуму.  

 

Диму без вогню не буває,  

 

Діло майстра величає.  

 

Дома й стіни помагають.  

 

Дурням закон не писаний. 

 

Де верба, там і вода.  

 

Де один грибок, там цілий вінок.  

 

Добре слово будує, а зле руйнує.  

 

Добре слово краще за цукор і мед.  

 

Дружба дружбою, а служба службою.

 

Дружба - найбільший скарб.

 

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

 

Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

 

Добре братство миліше, ніж багатство.

 

Добре, як сусід близький і перелаз низький.

 

Добрий сусід - найближча родина.

 

Де кум, а де коровай.

 

Дарма, що кума бліда, аби пиріг спекла.

Діти в кут, коли гості в хату йдуть.

 

Дай, боже, гостя в дім, то і я нап'юсь при нім.

 

Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від'їхали.

 

Де часто гостина, там голод недалеко.

 

Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.

 

Добрі гості, та в середу трапились.

 

Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.

 

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

 

Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.

 

Доки здоров'я служить, то людина не тужить. 

 

Дивиться, як баран на нові ворота. 

 

 

 

 

 

                          Е

 

Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.  

 

                         Є

 

Є в глечику молоко, та голова не влізе.  

 

Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.  

 

                           Ж

 

Жалів яструб курку - доки всю обскуб.  

 

Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.  

 

Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.  

 

Живіт товстий, а лоб твердий.  

 

Жінка суджена, а кума люблена.

 

Жди, коли рак свисне. 

 

 

 

                           З

 

За битого двох небитих дають.

 

З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.  

 

За словом в кишеню не полізе.  

 

Земля найбагатша, вода найсильніша.  

 

Знаєш - кажи, а не знаєш - мовчи.  

 

 

Заблукався між трьох дубів.  

 

Забув віл, коли телям був.  

 

Заварив кашу, так і їж.  

 

За все береться, та не все вдається.  

 

Задер носа й кочергою не дістанеш.  

 

За дурною головою і ногам нема спокою.  

 

Зайця ноги носять, вовка зуби годують.  

 

Заліз у багатство - забув і братство.  

 

За моє жито мене ж і бито.  

 

За чужим столом не махай постолом.  

 

З великої хмари малий дощ.  

 

Згадала баба, як дівкою була.  

 

Згода дім будує, а незгода руйнує.  

 

З дурнем каші не звариш.  

 

З ким поведешся, того й наберешся.  

 

З миру по нитці - голому сорочка.  

 

Знає кіт, чиє сало з'їв.  

 

Знайко біжить, а незнайко лежить.  

 

Знов за рибу гроші.  

 

З одного вола двох шкур не деруть.  

 

З пісні слова не викинеш.  

 

Зробив наспіх, як насміх.  

 

З свічкою серед дня не знайдеш.  

 

З чорної кішки білої не зробиш.  

 

Зла компанія - що вугілля: як не впече, то замаже.

 

Знає кума - знає півсела.

 

Знехочу кум у кума порося з'їв.

 

За запросини грошей не беруть.

 

Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. 

 

Здоровому все на здоров'я йде, 

 

Здоров'я більше варте, як багатство. 

 

Здоров'я за гроші не купиш. 

 

Здоров'я - найдорожчий скарб. 

 

Здоров'я - всьому голова. 

 

Знай, коза, своє стійло. 

 

 

 

                                 І

 

І будень, і неділя - все лінивому безділля.  

 

І за соломинку вхопиться, хто топиться.  

 

І кози ситі, і сіно ціле.  

 

І стіни мають вуха. 

 

І від солодких слів буває гірко.  

 

І гриба знайти треба мати щастя.  

 

І на вовка буває пригода.  

 

Іржа залізо їсть, а чоловіка - хвороба. 

 

   

                            Ї

 

Їла б кума, то ложки нема.

 

Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.  

 

Їж, що дають, а роби, що кажуть.  

 

Їхало помело: в гостях у віхтя було.

 

   

                           Й

 

Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.  

 

Його й чорт у ступі не влучить.  

 

   

                            К

 

Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.

 

Кожний дубок хвалить свій чубок.  

 

Краще почервоніти, як посиніти.  

 

Казала Настя: як удасться.

 

Казала, та не зав'язала.  

 

Казаному кінця немає.  

 

Катюзі по заслузі.  

 

Київ не одразу збудовано.  

 

Кігтик застряг-пропав птах.  

 

Кінець діло хвалить.  

 

Кінь на чотирьох, та й то спотикається.  

 

Клин клином виганяють.  

 

Кожна жаба своє болото хвалить.  

 

Коли густо, а коли й пусто.  

 

Колись і в нашої кози хвіст відросте.  

 

Кому що, а курці просо.  

 

Косо, криво, аби живо.  

 

Краще пізно, як ніколи.  

 

Крутить, як циган сонцем.  

 

Куди не кинь - виходить клин. 

 

Коло пекла живучи, треба й чорта за кума просити.

 

Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.

 

Кум не кум, а з черешні злазь.

 

Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.

 

Коли надувся, як сич, то гостей не клич.

 

Кожен кулик своє болото хвалить. 

 

Коня кують, а жаба ногу підставляє. 

 

Крутиться, як білка в колесі. 

 

 

 

  

                   Л

 

Людина без друзів - що дерево без коріння.

 

Ласкаве слово, що весняний день.  

 

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.  

 

Ласий на чужі ковбаси.  

 

Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.  

 

Ліс рубають - тріски летять.  

 

Лобом муру не проб'єш.  

 

Лови рибу не на сковороді, а у воді.  

 

Любить, як вовк порося.  

 

Любиш кататись, люби й санчата возить.  

 

Людей питай, а свій розум май.  

 

Людям язика не зав'яжеш.  

 

Лякана ворона куща боїться.  

 

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова - завзятих ворогів.

 

Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.

 

Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.

 

Ліпше свій гість, як чужих шість.

 

Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють. 

 

 

 

                             М

 

Мак сім років не родив і голоду не було.  

 

Меле язиком, як порожній млин.  

 

Менше говори - більше почуєш.  

 

Миша не одну дірку має до хати.  

 

Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.  

 

Моя хата скраю - нічого не знаю.  

 

Ми з тобою, як риба з водою.

 

Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?

 

 

 

                                  Н

 

Не в службу, а в дружбу.

 

Найти друга, за якого можна померти, - легко, а такого, щоб за тебе помер, - важко.

 

Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.

 

Нема кращого друга, як вірна подруга.

 

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

 

Нових друзів май, старих не забувай.

 

Назвався грибом - лізь у кошик.  

 

Не кидай слів на вітер.  

 

Не мни слова, говори просто.  

 

Нема тіні без світла.  

 

На все свій час.  

 

Навчить біда їсти.  

 

Нагинай гілляку, поки молода.  

 

На голові блистить, а в голові свистить.  

 

На городі бузина, а в Києві дядько.  

 

На двох стільцях не всидиш.  

 

Надокучив, як парена редька.  

 

Надувся, як ковальський міх.  

 

Назад тільки раки лазять.  

 

Назвався грибом - лізь у кіш.  

 

Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.  

 

На злодієві шапка горить.  

 

На ловця і звір біжить.  

 

На нема й суду нема.  

 

Наскочила коса на камінь.  

 

На тобі, небоже, що мені негоже.  

 

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.  

 

На чужий коровай рота не роззявляй.  

 

Не будь тим, що моркву риє.  

 

Не вартий дірки від бублика.  

 

Не все те золото, що блищить.  

 

Не вчи рибу плавати.  

 

Не кажи гоп, поки не перескочиш.  

 

Не копай іншому ями, бо сам упадеш.  

 

Не лізь поперед батька в пекло.  

 

Не святі горшки ліплять.  

 

Не скуби гуску, поки не зловиш.  

 

Не страши кота салом.  

 

Не сунь носа до чужого проса.  

 

Не такий страшний чорт, як його малюють.  

 

Не так сталося, як гадалося.  

 

Не так хутко робиться, як мовиться.  

 

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.  

 

Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.  

 

Ні в тин, ні в ворота.  

 

Ні кує, ні меле.  

 

Ні пава, ні ґава.  

 

Ні риба, ні м'ясо, і в раки не годиться.  

 

Ніс вище губи носить.  

 

Носиться, як дурень з писаною торбою.  

 

Не заглядай до сусіда, може з того бути біда.

 

Не купуй собі дім, а купи сусіда; хату купиш, а сусіда не продаси.

 

Не позичай у сусіда розуму.

 

Нашій кумі все просо на умі.

 

Не трать, куме, сили, спускайся на дно.

 

Не хочеш страти, не сунься ні в куми, ні в свати.

 

На бідного Макара всі шишки летять.  

 

Невчасні гості гірше від татарів.

 

Непроханий гість гірше татарина.

 

Незваний гість - гірше вовка.

 

Незвані гості гризуть кості.

 

Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.

 

Несе чорт гості.

 

На кожний чмих не наздоровкаєшся.

 

На живому все заживе. 

 

На те щука в морі, щоб карась не дрімав. 

 

Не страши кота салом. 

 

 

                      О

 

Один скаже, другий прикаже.  

 

Одне дерево ще не ліс.  

 

Одне приємне слово наче сад цвіте.  

 

Обідрали, як молоденьку липку.  

 

Облизня спіймав.  

 

Обоє рябоє.  

 

Овечку стрижуть, а баран трясеться.  

 

Одна бджола мало меду наносить.  

 

Одна дяка, що за рибу, що за рака.  

 

Одна ластівка не робить весни.  

 

Одним пальцем і голку не вдержиш.  

 

Одного поля ягода.

 

Один другого не переважить, хоч на одній гілляці повісь.

 

Один гість - радість, два - вага, три - тягар.

 

Одна ластівка весни не робить. 

 

 

 

                               П

 

 

При добрій годині всі друзі й побратими.

 

Пар костей не ломить.  

 

Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.  

 

Пам'ятатимеш до нових віників.  

 

Паршива вівця все стадо запоганить.  

 

Перемелеться лихо - добро буде.  

 

Під лежачий камінь вода не тече,  

 

Піймав куцого за хвіст.  

 

Після бійки кулаками не махають.  

 

Пішов по шерсть, та повернувся острижений.  

 

Плаває, як вареник у маслі.  

 

По бороді текло, а в роті сухо було.  

 

Поживемо - побачимо.  

 

Помалу їдь, то далі будеш.  

 

Поможе, як мертвому кадило.  

 

Попав пальцем у небо.  

 

Поспішиш - людей насмішиш.  

 

Почав обід - мовчу, як кіт.  

 

Правда очі коле.  

 

Прийде коза до воза.  

 

Про вовка помовка, а вовк до хати.  

 

Продав кота в мішку.  

 

Пропало, як з воза впало.  

 

Пробуй золото вогнем, а дружбу - грішми.

 

Погана компанія і доброго чоловіка зіпсує.

 

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

 

Приятельство що старше, то сильніше.

 

Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.

 

Пора гостям і честь знати.

 

Прийшов гість та на голу кість.

 

При пості добре відбути гості.

 

Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.

 

Просили на дорозі, щоб не були на порозі.

 

Пливе щука з Кременчука. 

 

 

 

                         Р

 

Розумній голові досить двох слів.  

 

Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.  

 

Раз, та гаразд.  

 

Робить, як мокре горить.  

 

Робота не вовк, в ліс не втече.  

 

Родичів багато, та ніде пообідати.  

 

Рот не город - не загородиш.  

 

Риба і гості псуються через три дні.

 

Рад би гостю - хліба шкода.

 

 

 

                         С

 

 

Сади деревину - будеш їсти садовину.  

 

Сказав, та не зав'язав.  

 

Сказане слово - срібло, а мовчання - золото.  

 

Скільки сніг не лежатиме, а розстанути мусить.  

 

Слова щирого вітання дорожчі за частування.  

 

Слово - не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.  

 

Слово не полова, язик не помело.  

 

Слово не стріла, а ранить глибоко.  

 

Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.  

 

Сонця в мішок не зловиш.  

 

Сам собі пан.  

 

Свої люди - помиримось.  

 

Своя губа ближче.  

 

Семеро одного не ждуть.  

 

Силою не бути милою.  

 

Ситий голодному не товариш.  

 

Сказаного і сокирою не вирубаєш.  

 

Скільки вб'єш, стільки й в'їдеш.  

 

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.  

 

Старий кінь борозни не зіпсує.  

 

Старий кіт, а масло любить.  

 

Старого лиса не виманиш з лісу.  

 

Страх має великі очі.  

 

Стук-грюк, аби з рук.  

 

Сусідські діти - найпустіщі.

 

Ситого гостя добре годувати.

 

Сміх краще лікує, ніж усі ліки. 

 

Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде. 

 

Сорока на хвості принесла. 

 

 

 

   

 

                       Т

То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.

 

Тепле слово і в мороз зігріє.  

 

Тепле слово і кішці приємне.  

 

Тиха вода людей топить, а швидка - тільки лякає.  

 

Там добре, де нас нема.  

 

Терпи, козаче, отаманом будеш.  

 

Тиха вода греблю рве.  

 

Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов.

 

Треба і в пеклі приятеля мати.

 

Тоді сусід добрий, коли мішок повний.

 

То добрий гість, що мало їсть.

 

Телят боїться, а воли краде, 

 

Тремтить, як миша перед котом. 

 

 

 

                       У

 

 

У друга вода солодша від вражого меду.

 

У страху очі великі.  

 

Усього буває на віку - і по спині, і по боку,  

 

Ухопив місяця зубами.  

 

У чужій кошарі овець не розведеш. 

 

У товаристві лад - усяк тому рад.

 

У сусіда повна піч дров, та горять, а у мене одно, та не хоче.

 

У сусіда ані коня не купуй, ані жінки на бери, бо будуть утікати.

 

У гостях добре, а вдома краще.

 

У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.

 

У кого що болить, той про те й гомонить. 

 

 

 

                     Х

 

Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.

 

Холодним словом серця не запалиш.  

 

Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.  

 

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.  

 

Хто змок, той води не боїться.  

 

Хіба все те вовк, що сіре?  

 

Хліб їж, а правду ріж.  

 

Хліб та вода - козацька їда.  

 

Хоч бачить око, та зуб не йме.  

 

Хоч біс, аби яйця ніс.  

 

Хоч близько, та слизько.  

 

Хоч гірше, аби інше.  

 

Хоч дурний, та хитрий.  

 

Хто в ліс, а хто по дрова поліз.  

 

Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.  

 

Хто меч підійме, той від меча й загине.  

 

Хто мовчить, той трьох навчить.  

 

Хто як постелить, так і виспиться.  

 

Хвалить кум куму, як нема кому.

 

Хто кумить і свашить, додому не пташить.

 

Хто гостю радий, той і собаку його нагодує.

 

Хто перший приходить, тому першому і подають.

 

Хворому і мед гіркий. 

 

 

 

 

 

 

                            Ц

 

Цяця, цяця та в кишеню.

 

Це ще вилами по воді писано.  

 

                              Ч

 

Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.  

 

Час - це гроші. Через дорогу навприсядки.  

 

Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.  

 

Чує дзвін, та не знає, звідки він.  

 

Чужа душа - темний ліс.  

 

Чужа хата - гірше ката.  

 

Чужий кожух не гріє. 

 

Чоловік без друга - що їжа без солі.

 

Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.

 

Чим хата багата, тим і гостям рада.

 

Чим маю, тим приймаю.

 

Часник сім хвороб лікує. 

 

 

 

                             Ш

 

Шабля ранить тіло, а слова душу.  

 

Шкурка вичинки не варта.  

 

Шукай вітру в полі.  

 

                         Щ

 

Щедрий на батьківські гроші.  

 

Що бог не дав, то все в торбу.  

 

Що написано пером, того не виволочеш волом.  

 

Що сіре, те й вовк. 

 

Що хата має, тим і приймає.

 

 

                            Я

   

 

Як овечка: не мовить ні словечка.

 

Язик без кісток, що хоче лопоче.  

 

Язик до Києва доведе.  

 

Як відкусиш багато - ковтнеш мало.  

 

Як гукнеш, так і відгукнеться.  

 

Як дбаєш, так і маєш.  

 

Яке коріння, таке й насіння.  

 

Як з неба впав.  

 

Який їхав, таку й здибав.  

 

Який Сава, така й слава.  

 

Який харч, така й робота.   

 

Як кіт наплакав.  

 

Як корова язиком злизала.  

 

Ясла до коней не ходять.  

 

Як не матимеш друга, не матимеш ворога.

 

Як прийде туга, пізнаєш друга.

 

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

 

Який сусіда, така і бесіда.

 

Якби знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав.

 

Яка днина, така і гостина.

 

Який гість, такий і калач.

 

Яке частування, таке й дякування.

 

Яйця курей не вчать.

 

 

 

 

* * *                  *   **             ****                                  ****

 

 

 

 

Українські прислів'я, приказки та народні прикмети про пори року.

 

Весна

 

Весна - наші батько й мати.

 

Весна кличе в поле.

 

Весна красна квітками, а осінь - пирогами.

 

Весна ледачого не любить.

 

Весняний день рік годує.  

 

Весняне сонце як дівчини серце.

 

Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.

 

Грак прилетів - через місяць зійде сніг.

 

Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

 

До першого грому земля не розмерзається.

 

Довгі бурульки - на тривалу весну.

 

Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.

 

Коли квітень з водою, то травень з травою.

 

Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.

 

Ластівки низько літають - дощ обіцяють.

 

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

 

На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.

 

Пізня весна не обдурить.

 

Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.

 

Ранні ластівки - щасливий рік.

 

Сині хмари - на тепло.

 

Сій вчасно - вродить рясно.

 

Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.

 

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде

 

Травнева роса краща вівса.

 

Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.

 

У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.

 

Уночі тріщить, а вдень плющить.

 

Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.

 

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.

 

Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.

 

Як почав орать, то в сопілку не грать.

 

Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.

 

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

 

Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев - на холодне літо.

 

Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.

 

Яр-весна - наш отець і мати: хто не посіє - не буде збирати.

 

 

Літо 

 

Бджоли раді цвіту - люди літу.

 

Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.

 

В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.

 

Веселка вранці - на дощ.

 

Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.

 

Влітку один тиждень рік годує.

 

Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.

 

Горобці в пилюці купаються - на дощ.

 

Готуй влітку сани, а взимку воза.

 

Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.

 

До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.

 

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

 

- Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.

 

Летить літо, як на крилах.

 

Літо зиму годує.

 

Літо сухе, жарке - зима малосніжна, морозна.

 

Літом і баба сердита на піч.

 

На Тимофія (2 червня) - велика надія.

 

Не насушиш насіння - сушитимеш голову.

 

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

 

Опеньки з'явились - літо скінчилось.

 

Павук щосили плете павутиння - на суху погоду.

 

Перший туман літа - перша грибна прикмета.

 

Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.

 

Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.

 

Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.

 

Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.

 

Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.

 

Серпень збирає, а зима поїдає.

 

Туман вранці стелиться по воді - день буде сонячний.

 

У першій половині серпня погода стала - буде зима довготривала.

 

У червні на полі густо, а надворі пусто.

 

Хто в літі буде співати, той у зимі буде танцювати.

 

Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим

 

Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудрості не навчився.

 

Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.

 

 

Осінь

 

Вересень слухає погоду січня.

 

Восени багач, а навесні прохач.

 

Восени день блисне, а три кисне.

 

Восени і в горобця є питво.

 

Восени й горобець багатий.

 

Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.  

 

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.

 

Грім у вересні віщує теплу осінь.

 

Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.

 

Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

 

Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.

 

Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

 

Осінній іній - на суху й сонячну погоду.

 

Осінь збирає, а весна поїдає.

 

Осінь усьому лік веде.

 

Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.

 

Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.

 

Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.

 

У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.

 

У вересні ложка води робить два болота.

 

У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.

 

У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

 

Як вересніє, то i дощик сіє.

 

Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

 

Як листя жовтіє, то поле сумніє.

 

Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.

 

Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.

 

Зима

 

Багато снігу - багато хліба.

 

Був уночі іній - вдень сніг не випаде.

 

В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.

 

В холод кожен молод.

 

Взимку сонце крізь плач сміється.

 

Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

 

Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.

 

Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.

 

Держись, Хома, іде зима!

 

До завірюхи треба кожуха.

 

Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.

 

Зима з снігами-літо з хлібами.

 

Зима засніжена - літо дощове.

 

Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.

 

Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув

 

Зимою деньок, як комарів носок.

 

Зимою добре, а літом ще краще.

 

Кільця довкола місяця - на сніг.

 

Ледащо, а їсти нема що.

 

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -

 

Лютий воду відпускає, а березень підбирає.

 

Місяць лютий гостро крутий.

 

Місяць лютий спитає чи взутий,

 

Мороз - аж іскри сипляться.

 

Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.

 

Синиця пищить - зиму віщить.

 

Січень не так січе, як у вуха пече.

 

Сонце блищить, а мороз тріщить.

 

Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.

 

Такий мороз, аж зорі скачуть.

 

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

 

У місячні ночі сніг не тане.

 

цілий день.

 

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

 

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.  

 

Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.

 

Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.

 

Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 43 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист