Інститут Україніки

Головне меню

Фотопроект М. Матуса

Семейный альбом 1893 - 1957

Карта проїзду

 

Міжнародний конкурс з української мови важко переоцінити, адже це справді те патріотичне дійство, яке надихає українців бути українцями і не соромитися цього, це цілюще джерело, яке повертає нас до витоків нашої самобутності й духовності. Дивним може видатись той факт, що ідея такого конкурсу з’явилась не в Україні, а за океаном; проте, мабуть, ми починаємо цінувати те, чого позбавлені, і не дбаємо про те, що кожен день бачимо поруч. На щастя, один із духовних велетнів української діаспори дав нації цей дороговказ, який сьогодні здається таким природнім і рідним для мільйонів. І цим генієм національної ідеї став Петро Яцик (1921 – 2001) – відомий канадський бізнесмен і меценат українського походження. 

На урочистому закритті І Міжнародного конкурсу 24 травня 2001 року Петро Яцик сказав, що «завдяки конкурсові серед українців в Україні та за її межами відізвалися українська гідність і самоповага», що «конкурс вочевидь показав, що молоді сили України знають і поважають свою мову і що ми ростемо і мужніємо як нація». Ці слова повною мірою відображають неоціненне значення мовного марафону. 

Щоб осягнути усю глибину і масштабність цього проекту, треба з’ясувати, насамперед, основні засади його проведення й окреслити історію конкурсу в Україні, від початків і донині. Отже, за офіційними документами, такими, як «Положення про конкурс з української мови» (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-4 від 08.01.2000р.), Міжнародний конкурс з української мови (далі – Конкурс) проводиться Міністерством освіти і науки України спільно з Лігою українських меценатів, Освітньою фундацією Петра Яцика із залученням центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також громадськості на підтримку ініціативи Петра Яцика.  

Мета Конкурсу – сприяння утвердженню української мови, піднесення її престижу серед учнівської та студентської молоді, виховання шанобливого ставлення до культури і традицій українського народу.

 

Завдання Конкурсу:

  • піднесення престижу української мови в Україні та за її межами;
  • підвищення рівня знань з української мови;
  • виховання у молодого покоління любові до мови, свого народу, усвідомлення того, що українська мова є генетичним кодом української нації;
  • формування в молодої людини почуття патріотизму, потреби особистої причетності до процесів утвердження і розвитку української мови;
  • привернення уваги громадськості та органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування до вирішення проблеми функціонування державної мови в Україні. 

У Конкурсі можуть брати участь як українці, так і особи інших національностей, які знають українську мову, послуговуються нею, виявили особисте бажання взяти участь у ньому.

Конкурс проводиться щорічно з листопада по березень включно на добровільних засадах у навчальних закладах України незалежно від типу, форми власності та підпорядкування. 

Початок Конкурсу – в День української писемності та мови (9 листопада). 

Перший конкурс мав назву Міжнародний дитячий конкурс знавців української мови. Наказ міністра освіти і науки України В. Кременя про його проведення за № 345 з’явився 24 липня 2000 року. У ньому зазначалося, що конкурс проводитиметься «на відзначення десятої річниці незалежності України та з метою піднесення престижу української мови незалежної України, активного і цілеспрямованого вивчення української мови з перших шкільних років». Конкурс фінішував у 2001 році, проголошеному ЮНЕСКО роком Європейських мов.

Преміальний фонд конкурсу склав майже 475000 гривень. Такими були перші премії у різних вікових номінаціях: 11 і 10-й класи – 7000, 9 і 8-й – 6000, 6 і 5-й – 5000, 3 і 2-й – 4000 гривень. До Петра Яцика долучилося понад 100 жертводавців з Канади, США, Австралії, а також вітчизняні підприємства – АТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», кондитерська фірма «Світоч», ДАТ «Магістральні нафтопроводи «Дружба», Інститут новітніх технологій. Всі премії, отримані конкурсантами, були іменними.  

Конкурс проходив у три етапи: районний, обласний, загальнонаціональний. Загальна кількість учасників – понад 200000 школярів з 12360 шкіл України, причому взяли участь у конкурсі 40000 учнів шкіл з російською та мовами інших національних меншин.  

9 березня 2001 року було нагороджено 68 переможців конкурсу, які вибороли з 4 по 9 місце. 24 травня на Святі української мови, яке відбулося у Національній філармонії імені Лисенка за участю Президента України Леоніда Кучми і Петра Яцика, перших осіб держави та численних гостей, було відзначено 55 переможців (1-3 місця). У дні роботи Третього Всесвітнього форуму українців виконавча дирекція Ліги українських меценатів відзначила дипломами та цінними подарунками 103 дітей з Польщі, Білорусі, Башкортостану, Латвії, Росії (у номінації «українська діаспора»), які взяли активну участь у конкурсі.  

Другий конкурс мав назву «Другий міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика». Ім’я Петра Яцика було присвоєно цьому унікальному мовному марафону з «метою вшанування пам’яті ініціатора і мецената конкурсу» згідно з наказом міністерства освіти і науки України від 27 листопада 2001 року.

Конкурс був активно підтриманий українською діаспорою, яка у цій акції побачила реальну можливість втілити давню мрію всіх українців – аби Україна нарешті заговорила українською. Якщо у першому конкурсі до Петра Яцика долучилося понад 100 жертводавців з-за кордону і кілька вітчизняних підприємств, то кількість меценатів другого конкурсу перевищила вже 210.

Конкурс відразу набув широкої популярності і серед молоді. Якщо у першому конкурсі взяли участь 200000 школярів, а також учні з-поза меж України, то у другому ця цифра зросла до п’яти мільйонів учасників, оскільки до школярів приєдналися студенти професійно-технічних училищ, коледжів, технікумів та вищих навчальних закладів.  

Серед нагороджуваних першими преміями у другому конкурсі – 27 школярів і 10 студентів І-ІІ і ІІІ-ІV рівнів акредитації. Вперше були нагороджені преміями вчителі української мови та літератури, учні яких посіли перші місця. Всього впродовж конкурсного марафону, який тривав з 9 листопада 2001 року до 22 травня 2002 року, на різних його етапах було нагороджено понад 1200 школярів та студентів.  

У заключному Святі рідної мови взяла участь донька Петра Яцика, президент Освітньої фундації Петра Яцика Надя Яцик, яка після смерті батька перебрала на себе зобов’язання і щодо конкурсу з української мови, і щодо інших його широкомасштабних благодійних проектів.  

Третій конкурс став наймасовішим і найпопулярнішим з усіх трьох. Він розпочався 9 листопада 2002 року на батьківщині видатної української письменниці Лесі Українки на Волині. Цього дня свята рідної мови пройшли по всіх містах і селах України і перший етап конкурсу було проведено практично у кожній школі держави.  

Цього року до навчальних закладів Міністерства освіти і науки України приєдналися навчальні заклади інших міністерств – охорони здоров’я, транспорту, Служби безпеки України, внутрішніх справ України.  

4 лютого 2003 року було нагороджено 16 студентів навчальних закладів 1-2 рівня акредитації та 13 студентів 3-4 рівня акредитації – першими преміями та 10 студентів – заохочувальними. Серед премійованих були і викладачі української мови, які готували студентів до конкурсу.  

9 березня дипломи призерів (4-10 місця) отримали 88 школярів з усієї України, а 22 травня було нагороджено 30 школярів, які вибороли 1-3 місця, і 5 студентів всіх рівнів акредитації, які вибороли 1 місце, 9 школярів і студентів отримали заохочувальні премії.  

Четвертий конкурс розпочався на Львівщині, яка дала Україні великого Івана Франка та мецената Петра Яцика. Цей мовний марафон був профінансований, як і попередні, Освітньою фундацією Петра Яцика (Канада, президент Надя Яцик), до якої долучилися численні жертводавці з-за кордону та з України. Ось, зокрема, лише деякі цифри: Станлі Пітерсон (Богдан Патик, Канада) дав на премії вже втретє 55 000$, АБ «Експрес-Банк» (Україна) – 5 718$, АТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Україна) – 4989$, Союз українок Австралії – 3 343$, Маріян Коць (Лексінґтон, США) – 2654$, Фундація ім.Івана Багряного (Арлінґтон Гайтс, США) – 1 380$, Леся Ткач (Австралія) – 1 330$, Марія і Михайло Гояни (Австралія) – 780$ тощо.

Спонсорами конкурсу стали й видавці. Десятки видавництв подарували свої книжки для призерів і переможців на всіх етапах – «Смолоскип», «Просвіта», «Махаон-Україна», «Школа», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Вища школа», «Українська енциклопедія ім.М.Бажана», «Факт», «Наукова думка», «Обереги» та інші. Подарували сотні книжок Фундація ім.І.Багряного (США) та Родинна фундація Марії та Михайла Гоянів з Австралії «Українську книжку – українським дітям».  

Початок п’ятого конкурсу був тривожним, бо припав на період після першого туру виборів Президента України. Традиційне його відкриття у День української мови 9 листопада  було відмінено і перенесено на 25 листопада. Проте влада все ж таки не відмінила конкурс, і  його відкриття у Запоріжжі відбулося саме в той час, коли на Майдані вже стояли тисячі людей під помаранчевими прапорами. Закінчувався ж п’ятий мовний марафон вже у новій державі на чолі з Президентом Віктором Ющенком.  

Шостий конкурс продовжив патріотичну традицію. Збільшилась кількість учасників-студентів, учасників з української діаспори, зокрема з Латвії, Польщі, Грузії. Потужною течією влився у ряди меценатів товариство «Оболонь». Усе засвідчило гідне продовження конкурсу як невід’ємної частини суспільного, культурного й духовного життя української нації.  

Сьомий конкурс опинився під загрозою через відмову Наді Яцик, дочки Петра Яцика, яка після його смерті перебрала усі справи, фінансувати цей марафон коштами Освітньої фундації, а також збирати меценатські внески на конкурс від жертводавців Канади і США. Таким чином, мовний турнір фактично міг не відбутися, якби президент Ліги українських меценатів і генеральний директор АТ „Фармацевтична фірма „Дарниця” Володимир Загорій не взяв на себе всю відповідальність за долю конкурсу. На Сьомий „Дарниця” дала близько 80% усіх коштів (400 тис. гривень). Вірними благородній справі залишилися ЗАТ „Оболонь”, АБ „Експрес-Банк”, меценати з Канади, Австралії, США і навіть з України (Олександр Кожурін, Наталя Осьмак, Олександр Мороз). Саме завдяки цьому сьомий конкурс відбувся ще масштабніше, зібравши не тільки школярів та студентів, але й військовиків, які з цього року офіційно беруть участь у конкурсі, згідно з наказом Міністра оборони України №594 від 10.10.2006р. та Положенням „Про участь військовослужбовців у щорічному Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика”. Однією з найголовніших подій конкурсу стала участь у ньому дітей з 23 країн світу: Бельгії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Іспанії, Казахстану, Молдови, Естонії, Португалії, Польщі, Фінляндії, Росії (Татарстан, Єкатеринбург, Томськ, Петропавловськ-Камчатський, Башкортостан), Словаччини, Чехії, Сербії, Туркменістану, Узбекистану, Румунії, Латвії, Словенії, Німеччини, США.  

Восьмий конкурс стартував на Кіровоградщині, яка виявила ініціативу перейняти конкурcний вогник від минулорічної Чернігівщини, традиційним Всеукраїнським Радіодиктантом національної єдності, який щороку проводить Національна радіокомпанія України (президент Віктор Набруско).  Того ж дня з’явився Указ Президента В. Ющенка “Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика", в якому  конкурс було означено   як “щорічний загальнонаціональний захід для підвищення рівня знань з української мови, виховання у молодого покоління любові до мови свого народу, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя». В Указі також ішлося про щорічне виділення бюджетних коштів для організації та проведення  конкурсу. 28 листопада 2007 року був виданий другий Указ Президента "Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови", де, зокрема, в п. 1 зазначено: "Заснувати, починаючи з 2008 року, 14 щорічних стипендій Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика". А в останні дні грудня 2007 року з’явилася Постанова Кабінету Міністрів України, згідно якої стипендії Президента України переможцям   конкурсу  виплачуються у розмірі 4,375 мінімальної академічної стипендії студентів вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації.  

Тож, віднині цей мовний марафон - під опікою Президента України. 

Ця хронологія конкурсів дає повне уявлення про цей патріотичний турнір, а найбільше – про його рецепцію в Україні, яка виявилась як у масовості учасників, масштабності проведення, так і у підтримці вітчизняними меценатами, серед яких і видавництва, і ЗМІ, і великі підприємства різних галузей, і звичайні фізичні особи – справжні патріоти своєї Батьківщини. 

Конкурс зміцнів, розширився, охопивши не тільки учнів, а й студентів, військових, учнів профтехосвітніх навчальних закладів, дав натхнення і учасникам, і вчителям. Адже перемога у ньому – це визнання таланту і знань, підкріплене грошовими преміями, які є гідною нагородою за відмінні успіхи на ниві рідної мови, показником престижності та важливості здобутого рівня. Адже сам світлої пам’яті Петро Яцик говорив, що «справжні знання коштують дорого».
  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 34 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист