Інститут Україніки

Головне меню

Фотопроект М. Матуса

Семейный альбом 1893 - 1957

Карта проїзду

 

29 жовтня виповнюється сто років із дня народження видатного вченого мистецтвознавця Наталії Олександрівни Глухенької.

Ще у 50-ті роки минулого століття Наталія Олександрівна знайомилася з майстрами петриківського розпису, вишивки, гончарства, килимарства. У періодичних виданнях України з'являлися її статті «Петриковская роспись по фарфору и стеклу», «Народна творчість та етнографія», «Дніпропетровські народні умільці», «Пошуки неповторної краси», «Вишиване диво», «У дзвінких кольорах Петриківки», «Живе у народі краса», «Нашого цвіту по всьому світу». Художник-педагог, кандидат мистецтвознавець, член спілки художників з 1961 року Наталія Глухенька за 50 років своєї творчої діяльності внесла значний внесок у розвиток, збереження та популізацію народної творчості українських митців. Вона автор понад 200 друкованих праць. Десятки її наукових досліджень увійшли в Енциклопедію сучасної України. У складі Президії Українського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами Наталія Глухенька допомагала організовувати пересувні виставки народних митців України за кордоном.

Народилася Наталія Олександрівна 29 жовтня 1909 року в місті Клинці колишньої Чернігівської губернії в родині вчителів. Батько походив із стародавніх реєстрових козаків. Серед його предків були писарі Запорізького війська. Ця обставина, мабуть, і стала поштовхом до майбутнього зацікавлення суто національною етнографією, джерелами національного мистецтва серед простих людей у їх повсякденному житті.

Цей на генному рівні поштовх Божого дарування виділив здібності Наталії Глухенької понад усе, і вона стала національним літописцем народної творчості. Як педагог-митець, науковець вона вела, просвіщала, вчила, допомагала та висвітлюючи збагачувала культуру України.

Зростала, формувалася як особистість Наталія Олександрівна серед дивовижної сільської природи, де мереживо квітів і в'юнких трав - як дзвінкий і святковий світ звав юну дівчину до творчості. У 1927 році вона закінчила навчання з малярства Київської художньо-індустріальної профшколи. На все життя Наталія відчула у собі здатність не тільки аналізувати, поправляти та вчити, а брати і робити самій те, що хотілось, і тим самим мати право на ведучого.

У 1931 році Наталія Глухенька закінчила педагогічний факультет мистецтвознавства у галузі народно-декоративного мистецтва Київського художнього інституту. У 1931 -1935 роках навчалася у Дніпропетровському художньому технікумі, з 1935-го по 1941-й рік Наталія Олександрівна була студентом Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. Проживаючи на Дніпропетровщині вона набувала досвіду та вивчала глибини народної творчості цього краю, ніколи не поривала зв'язків із селом та його мешканцями, постійно бувала в Петриківці та навколишніх селах, де прості селяни у своєму побуті розписували скрині, сундуки, припічки, стіни, стелі - без чого не можливо було уявити української чепурухи. Ця глибина народна надихала Наталію Олександрівну на систематизацію, наукове обгрунтування та закріплення і висвітлення цього як народної творчості.

Головна діяльність як науковця та літописця Наталії Глухенької розпочалася після Великої Вітчизняної війни.У той тяжкий час свій пензель замінила вона на кельму, забудовуючи об'єкти необхідні для перемоги. Наталія Олександрівна була нагороджена медаллю «За доблестньїй труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов». Уже з 1945 року Петриківський розпис швидко став головним у її науковій діяльності. Свою енергію, творче натхнення Наталія Глухенька спрямувала в десятки наукових видань, книг, статей. Вона захоплювалася творчістю старих майстрів ісходноїпетриківськоїшколи: Тетяни Пати, Ірини Пилипенко, Надії Тимошенко, Ганни Ісаєвої.Саме Наталія Олександрівна ввела традицію для майстрів ставити свій підпис на кожному малюнку.

Вона завжди знаходила час допомагати майстрам, народним умільцям доброю порадою, підручниками. Велику увагу Наталія Глухенька звертала на Петриківську школу декоративного розпису під керівництвом Тетяни Пати. Ця школа виховала ціле покоління талановитих майстрів: Марфа Тимченко, Євдокія Клюпа, Галина Прудникова, ВеклаКучеренко, Ганна Даниленко, Іван Завгородній, Марія Шишацька, Віра Клименко-Жукова, Василь Бабенко, Марія Максютенко, Олександра Пікуш, Нація Шулик, Василь Соколенко, Федір Панко, Олександра Кушнір, Зоя Куліш.

Діяльність Наталії Глухенької розвивалася у післявоєнні роки, коли формувався новий тип народного майстра-художника, у творчості якого поєднувалося традиційне та новаторське. Саме Наталія Олександрівна побачила і оцінила бурхливу енергію, темперамент, життєрадість, та широке коло творчіх інтересів Федора Панка,учня Тетяни Пати. Усе своє життя Наталія Глухенька підтримувала дружні творчі зв'язки з Тетяною Яківлівною Патою та талановитим Федором Панком. У десятках її видань прізвища народних майстрів займали високе місце як корифеї національної культури.

Маючи не одну сотню наукових праць у 1964 році Наталія Олександрівна з успіхом захистила кандидатську дисертацію «Применение украинского орнамента села Петриковка в художественной промьішленности».

Особлива заслуга Наталії Глухенької вцілому для української держави в тому, що вона особисто, а поруч із нею й Федір Панко, відкрили у широкому різноплановому масштабі Україну всьому світові ще задовго до того, як вона стала незалежною державою.

То було виявлення слов'янської нації через її духовність і культуру. Петриківський розпис став візитною карткою України за кордоном. Усі свої 93 роки життя Наталія Глухенька віддала своїй ненці Україні як талановитий педагог, видатний вчений, відмінний мистецтвознавець. її ім'я назавжди ввійшло в історію України, Дніпропетровщини і особливо села Петриківки. Вона заслуговує бути Почесним громадянином цього краю.

 

Іван ВЛАСЕНКО,

член Національної спілки архітекторів України.

(газета «ІнформБЮРО Приорілля», 29 жовтня 2009 року)
  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 106 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист