Ось тобі й ринок..

Задумала баба Параска повезти до міста яблук. Не заради копійчини, а трохи розвіятись від сільської нудьги. Схопила кошика - і в садок під яблуню. А там - сила-силенна падалиці. Хутенько наповнила кошик падалицею й майнула на зупинку автобуса. Через дві години вже втискувалася до прилавка. Розікрала яблука по купках, зверху, звичайно, кращі вимостила. А як же? Товар - обличчям!

Ось і підходить до баби тітка:

- По чім кислички? - питає.

- Які ж це кислички? Це ж антонівка! Та ще й без нітратів, - рекламує Параска товар.

- Та ви всі так кажете, що без нітратів. Аби швидше продати.

Тут і почалося.

- То що це, я брехуха?! Ану геть звідси, перекупко!

- Хто? Я перекупка? Та я тобі! .. Та я міліцію зараз...

- Найшла чим лякати. Та йди під три чорти! Бачила я й не таких! Бувало, все село навалиться, та й то відгавкуюсь! А з тобою мені й роботи нічого, спекулянтка нещасна! Не пожалію й оцієї падалиці, на голові поб'ю...

- Громадяни! - почувся басок міліціонера.

- Не порушуйте порядок, будьте ввічливі, - і прямує до баби Параски. Вона й отетеріла. Та ще не встиг міліціонер підійти до прилавка, як баба вже бігла до автовокзалу, приговорюючи:

- Оце тобі й ринок! Та хай краще ту падалицю свині поїдять!.. А тобі, діду, на гостинець - дірочка від бублика.

М. НЕЗДІЙМИНОГА.

с. Бабайківка.