Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Конкурс «Моє село»

 

У рамках Конкурсу виходила радіопрограма в ефірі Дніпропетровського обласного радіо , присвячена історії та культурі українських сел.

Інформація про конкурс та правила


Конкурсні роботи учасників:

 
Конкурсні роботи учасників 2009 року
Владислав Усенко, село Грякове, Чутівського району Полтавської області

ГРЯКОВЕ В РОКИ РЕВОЛЮЦІЙ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ.

ПОЧАТОК РАДЯНСЬКОГО БУДІВНИЦТВА 

Лютнева революція 1917 року і події, що розгорнулися під її впливом в Україні, різко змінили життя гряківців. Як свідчать архівні документи, в 1917 році у Гряковому було створено волосну раду. Посаду голови Гряківської волосної ради з 28 жовтня 1917 року по 25 березня 1918 року обіймав Яків Потапович Симоненко1.

 
Вакуленко Володимир, м.Комарно, Городецький р-ну, Львівської області

Село Бугаївка, Ізюмського району, Харківської області

Історія села від днів заснування до наших днів

В давнину через територію села проходив один із головних шляхів татарських набігів на українські та російські землі Муравський шлях, який розділявся на два – Ізюмський та Кальміуський. Серед населення села Бугаївка і досі існує легенда щодо назви села: нібито багатий козак Бугайов був одним із перших поселенців цього населеного пункту. Назва не змінювалася, хоча в «Географічному словнику Російської імперії» (1863 рік видання) зазначена подвійна назва села – Бугаївка-Ізюмець. 
 
Савицька Алла, с. Васильківка, Дніпропетровська обл.

Доброго дня! 

Ще раз вітаю Вас з усіма зимовими святами, зичу здоров’я, щастя, краси, молодості, заможності, творчого натхнення, цікавих радіопередач. Хочу зізнатися, що пишу не заради перемог у конкурсах, а для того, щоб порадувати слухачів, створити собі настрій та не потрапити в тенета старості. Адже в липні відзначила 55 років. І сумно, і щемно, та що вдієш – час не спинити. А ще хочеться творити, комусь бути потрібною. Ось як оці люди, про яких хочеться розповісти. 

 
Петропавлівський будинок творчості дітей та юнацтва, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська обл.

«Знати, щоб пам’ятати» 

Рідно край! Це рідний край, наша Земля Петропавлівщини. Це наш При самарський край, щедрий і родючий, де повіки колосяться золотаві ниви, зеленіють луки і квітнуть сади, голубіють озерця і розливи, виблискують водами річка Самара та її притоки, в’ються стрічками дороги до села.

 
Петропавлівський будинок творчості дітей та юнацтва, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська обл.

Дівчата у сірих шинелях 

Минають дні, та не минають дати

І нам, у день погожий про війну

Онукам треба розказати

Схиливши до Вітчизни сивину. 

 
Короплясова Вера Кузьминична, г. Днепропетровск

4.03.2010. 

Здравствуйте, ведущая, журналистка Валентина Орлова. 

Я вас слышу по радио – есть у меня такой приёмничек – подарочек, где я могу слушать передачи в любое время.

 
Есаян-Матвієнко Ольга Гнатівна, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.

23.02.2010р 

«Моє рідне село»

«Пам'ять серця і війни» 

 
Голубченко Ніна Кирилівна, с. Миколаївка, Софіївський р-н, Дніпропетровська обл.

Шановні працівники радіомовлення!

До Вас звертається Голубенко Ніна Кирилівна. Перш за все дякую комісії, яка присудила мені її премію у конкурсі «Моє рідне село». Моїй радості не було меж. І хоч я ще її не отримала, але діло не в грошах. Після вашого оголошення переможців, до мене телефонували друзі, знайомі, всі поздоровляли. І я зрозуміла, що радіо слухають всі, а от газети читають мало, тому що ціни на них недоступні. Я часто пишу критичні листи в газети «Вісті Софіївщини», «Сільські вісті», але про це знають мало. Тож і ще раз спасибі, спасибі!

 

На спомин Багмута Івана Андріяновича

20 серпня на 73 році життя помер видатний український радянський письменник Іван Андріанович Багмут.

Понад 50 років І. А. Багмут віддав художній літературі, написавши ряд талановитих творів, яrі стали здобутком нашої багатонаціональної культури.

Детальніше...

Сокира над головою...

Отак, буває, сплющу повіки і враз усе бачу, немовби на екрані. І думаю, що про те не варто мовчати, про це треба розповісти - всю правду, якою ю гіркою вона не була...

Детальніше...

Селянська трагедія

Люди, трудячись, потом скроплювали землю. За це їх чекала КАРА.

Детальніше...

Про що пишемо, сперечаємось

Війна, яку ми вистраждали

Вітчизняна війна 1941 - 1945 рр. - це одна з найтрагічніших і пам'ятних подій в історії радянського народу. Вересень 1991 року. А був і вересень 1941 року. Їх відокремлює проміжок часу в 50 років. Півстоліття минуло з тих пір, коли на територію сіл Царичанського району прийшли німецькі окупанти. Ніколи не забудуть жителі Бабайківка і всього Приорілля того жахливого вересневого дня.

Детальніше...

Плюралізм першокласки

Прийшла першокласниця Катя зі школи, а тато питає:

- Кого ти, дочко, найбільше любиш? Звичайно, крім мами.

- Та, звичайно, ж Любов Андріївну! - не задумуючись випалила дівчинка. - Вчительку нашу!

Детальніше...

ПАМ'ЯТЬ

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

Поки ми живі і пам'ятаємо, що таке фашизм з усіма його злодіяннями, вшановуємо пам'ять тих 11 млн. в'язнів (з 19 млн., що прийшли крізь це пекло) не витримали звірячого знущання, голоду, холоду, непосильної праці, загинули і згоріли в крематоріях. А як вони чекали світлого дня Перемоги! Все робили, щоб наблизити його і зустрічі з рідними, близькими на рідній землі. Та доля розпорядилася так, що їхній прах (попіл) розсіяно на проклятій чужій землі. Вічна пам'ять вам, великомученики, а живим - доброго здоров'я і всіх земних благ!

Детальніше...

Оце тобі й власність...

Було це ще до колективізації. Кожен у нашому селі мав свій наділ землі, згідно з тодішнім законодавством. У мого батька було три десятини ріллів урочищі "Перспектива", що під Прядивкою, та поряд з трьома могилами-курганами, одну десятину мав при садибі і трохи - в неугіддях, де було пасовище та біля річки сінокіс.

Детальніше...

Ось тобі й ринок..

Задумала баба Параска повезти до міста яблук. Не заради копійчини, а трохи розвіятись від сільської нудьги. Схопила кошика - і в садок під яблуню. А там - сила-силенна падалиці. Хутенько наповнила кошик падалицею й майнула на зупинку автобуса. Через дві години вже втискувалася до прилавка. Розікрала яблука по купках, зверху, звичайно, кращі вимостила. А як же? Товар - обличчям!

Детальніше...

         Наша історія

Довго пливли по Дніпру й орелі напружені збіжжям козацькі дуби й чайки.

Це вільні козаки Запорізької Січі, що задумали поселитись на березі річки. Вони любувалися мальовничими берегами, і зеленими віковими лісами.

Детальніше...

Коли "хазяйнували" фашисти

Була неділя, 22 червня 1941 року. Погожий день. У центрі села Бабайківка, біля магазину, зібралося багато народу. На магазині був динамік, але він чомусь мовчав. Радіоприймачів, крім детекторних, ніхто в селі не мав. Опівдні пролунав над магазином голос Левітана. Він передав повідомлення про віроломний напад фашистської Німеччини на нашу країну...

Детальніше...

І знову пригадав я отой "РАЙ"

Фашизм не можна виправдати

Прочитав я у "Приорільській правді" кореспонденцію "Життя, осяяне любов'ю", і знову ожили в пам'яті далекі й страхітливі дні й ночі фашистської окупації наших рідних сіл і міст, долі мільйонів радянських людей, насильно вивезених на каторжні роботи в Німеччині та загнаних за колючі дроти концтаборів. Я теж був у концтаборах Маутхаузен, Бухенвальд і Барт.

Детальніше...

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 93 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист