Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Генеалогічне товариство

Рекомендации по составлению фамильного дерева
В связи с постоянно поступающими к нам вопросами о том, как составить свою родословную, с чего начать и где искать данные по своим предкам, мы решили дать ответы на эти часто задаваемые вопросы. Надеемся, что эти ответы помогут вам сохранить время и сделают ваш поиск увлекательным и более эффективным.
 
Село Семеновка, помещица Погожая

Вот мы и подошли к интересующему нас местечку – селу Семеновка, что находится в Томаковском районе.

Источник «Архив Днепропетровска»: В Списке населенных мест Екатеринославской губернии (Екатеринослав, 1911 год), где указано: с. Семеновка (Завровка) Никольской волости Екатеринославского уезда Екатеринославской губернии; крестьяне – бывшие помещичьи; в графе, указывающей на число жителей, стоит прочерк.

 
Cимволіка Таромського

З метою сприяння розвитку нацiональної свiдомостi громадян, а також беручи до уваги велике суспiльно-полiтичне значення символiки у справі впровадження мiсцевого самоврядування, до 305-річчя Таромського у 2008–2009 роках вперше був розроблений проект повного комплекту символіки (герб, прапор) селища. Автори проекту: Олег Потап, Зоя Шевцова, Валерій Явтушенко, Тетяна Ярошевич. Проект затверджений наказом № 19 від 10.03.2009 начальником управління Дніпропетроської міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу В.О. Явтушенком.

 
Вийшла книга Михайла Лояна, Зої Шевцової «Таромське: перегук століть»

У 2009 році вийшла книга Михайла Лояна, Зої Шевцової «Таромське: перегук століть». Вона складається із трьох розділів. У першому – «Таромські зошити», написаному Михайлом Лояном (1887–1974) – патріотом України, вчителем-краєзнавцем, просвітянином – йдеться про історію Таромського та інших навколишніх сіл, що колись були козацькими зимівниками. Автор ділиться спогадами про навчання у Феодосійському вчительському та Московському сільськогосподарському інститутах, про своє вчителювання, позаяк стояв біля витоків народної освіти на Придніпров’ї. М. Лоян розповідає про зустрічі з відомими людьми, зокрема з видатним істориком Дмитром Яворницьким.

 
Что такое книга памяти?

Книга памяти — это ценный исторический источник минувшей военной эпохи. Потомки будут обращаться к нему, когда возникнет потребность вновь прикоснуться к героическим событиям Великой Отечественной войны.

 
Как составить генеалогическое древо?

Сегодня многие в силу различных сложившихся обстоятельств ищут информацию о своих родных и близких, дедах и прадедах, узнают свои корни.

 
Что такое генограмма?

Генограмма - это графическая запись информации о семье (классически и клинически - в трех поколениях), ее составление и исследование является методом семейной психотерапии.

 
Как составить генеалогическое дерево?

Как составить генеалогическое древо? Как узнать толкование фамилии? Как провести анализ фамилии? Что такое генеалогия фамилии? Эти вопросы все чаще и чаще задает себе любой, кто интересуется историей своего рода.

 
Хотите самостоятельно составить свою родословную?

Хотите самостоятельно составить свою родословную? Размышляете над тем, с чего начать и что делать? Ответ здесь единственный: в первую очередь необходимо обратиться к родственникам, расспросить их обо всех ныне живущих и уже ушедших в мир иной представителях вашего рода.

 
Настольные книги генеалога

ГЕНЕАЛОГИЯ
 ж. наука родословная, родословие:
 || поколенная роспись лишь одного рода, родословная.
В. Даль

 
СЕМЕНОВКА И ЕЕ ЖИТЕЛИ В 1950ые – 60 ые ГОДЫ

Оставшиеся в селе родители, Николай и Евгения, работали при колхозе, занимались огородом и пчеловодством, и всячески помогали дочерям, теперь уже – горожанкам.

 
Михайло Лоян (1887 – 1974)

Патріот України, перший вчитель-таромчанин, просвітянин, краєзнавець, громадський діяч Придніпров'я першої половини ХХ століття.

 
ИСТОРИЯ РОДА ПАРУБЕЦ - ОМЕЛЬНИЦКИХ

«Если это должно пережить меня,
как на то надеется и желает душа моя,
наверное лучшее время грядет,
сон забвения не продлиться вечно.
После того, как рассеется тьма,
наши внуки смогут войти
в чистую радость прошлого».
Франческо Петрарка

 
Теоретико-методологічні аспекти генеалогії як науки
Генеалогію зазвичай тлумачать як науку або спеціальну історичну дисципліну, яка встановлює походження індивідів і стосунки спорідненості між ними, а також вивчає історію окремих родів, їх роль в соціально-економічному, політичному й суспільному житті епохи. Трактування її предмету та завдань у сучасній науці є надзвичайно різними: від вузького до доволі широкого. В рамках останнього, разом з реконструкцією родовідних, до предмету вивчення генеалогії відносять дослідження історичних біографій, історії сімей та їх майнового становища, соціального статусу, місця в системі держави, внеску в громадське та культурне життя окремих представників того чи іншого роду. У сучасній європейській та російській генеалогії остання тенденція помітно домінує. Тому зараз генеалогія постає як своєрідний міждисциплінарний напрям, як особливе відображення історизму суспільної свідомості нинішньої епохи. Наповнюються новим змістом традиційні зв'язки генеалогії з історичною наукою, відбувається її взаємодія з соціологією, соціальною психологією, історичною географією, демографією, антропологією, генетикою, медициною тощо.
 
Опыт библиографии отечественной генеалогии и истории семей. части 4-6

Составитель В.Н. Рыхляков.
Санкт-Петербург, 2008. - 190 с.
Справочник генеалога
Том 1.
Выпуск 3.

Третий выпуск 1-го тома «Справочника генеалога» посвящен библиографии книг и статей (в сборниках и журналах), вышедших в России (СССР) на иностранных языках и посвящённых генеалогии или истории семей, а также иностранных работ по отечественной генеалогии, изданных на русском и других европейских языках. Он охватывает период с 1581 по начало 2008 г. В первом выпуске, вышедшем в 1998 г., содержались библиография библиографии генеалогии и истории семей (ч. 1) и перечень книг, брошюр и отдельных оттисков, опубликованных в России (СССР) по этой теме на русском языке с 1717 по 1997 г. (ч. 2). Второй выпуск, вышедший в 2000 г., был посвящён библиографии статей, опубликованных в нашей стране на русском языке в сборниках и периодических изданиях (кроме газет) с 1755 по 2000 г. (ч. 3).

  
Український родовід

Дивна наука історія. Кожен з нас сьо­годні й ті мільярди людей, які переду­вали нам, причетні до неї. Наше життя проходить в історичному просторі в конкретний історичний час. Ми своїми думками, діями і вчинками змінюємо хід історії, ініціюємо її непередбачені перегони й несподівані повороти.

Рід та родина Дмитра Івановича Яворницького

Напевно, що в історичній науці, на відміну від точних наук, ніхто ніколи не зможе сказати остаточне, вичерпне слово по будь-якому питанню чи проблемі. Нововідкриті джерела або, навіть нове прочитання вже відомих джерел (часто в комплексі з нововідкритими) постійно коригують наші уявлення про ту чи іншу подію. Зовсім недавно громадськість міста Дніпропетровська і всієї України відсвяткували 150-ту річницю від дня народження відомого історика козацтва Дмитра Івановича Яворницького, однак і досі на порядку денному стоїть питання про написання комплексної біографії цієї видатної людини. Не зважаючи на достатньо численну історіографію життя і творчості Дмитра Івановича [1; 6; 14; 15; 16], багато її сторінок залишаються не висвітленими або не достатньо вивченими. До таких можна віднести його походження та родинні стосунки.

 
О.Поль – нащадок гетьмана чи з роду кардинала? (розвінчання однієї легенди)

Донедавна родовід відомого громадського діяча Придніпровського краю Олександра Миколайовича Поля (1832-1890) був оповитий легендами і багатьма неточностями, більшість з яких виникла ще наприкінці ХІХ ст. з легкої руки українського історика Дмитра Івановича Яворницького.

 
Родословная роспись
Родословная роспись рода Сахновских по линии Иван Константинович Сахновский Игорь Константинович Сахновский
 
В поиске корней родословного дерева дворянского рода Крамаренко
Хотя и с большим опозданием, но пришло время, когда еще можно попытаться восстановить историческое прошлое нашего рода, которое все больше растворяется в усиливающемся тумане давно минувших лет, в котором уже с трудом, но еще просматриваются силуэты построенных церквей, слабые контуры фамильных построек и угодий, в которых жили и трудились наши предки. Они  представляли собой тот достаточно тонкий высокообразованный интеллектуальный и культурный слой общества, который являлся его основным достоянием и ценностью, но был практически полностью уничтожен  во время и после октябрьского переворота 1917 года. Принадлежность свою в  прошлом к этой части общества  приходилось тщательно скрывать в течение многих десятилетий родителям от своих детей, чтобы не навредить их будущему.
 
Доля однієї прибалтійської родини в історії Катеринославського дворянства

В статті простежується історія трьох поколінь дворянської родини Полів та аналізується їх роль в суспільно-політичному та соціально-економічному житті Катеринославської губернії від кінця XVIII ст. до кінця ХІХ ст.

 
К истории семьи Крикент
Я родилась, выросла и живу в Днепропетровске, но считаю Днепродзержинск родным для себя городом. Здесь жили мои родственники: Крикенты и Брейте, Пучковы, Харитоновы и Курсинские. Многие из них работали на Днепровском заводе, остальные в больницах города, первой, третьей и девятой. О моих родственниках напоминает дом с колоннами по ул. Институтской, 2 – в квартире 16 жили мои прадедушка и прабабушка с младшим сыном, Эдмундом, до его ареста в 1937г.; у памятника Прометею похоронен И.Н.Харитонов. Но история нашей семьи началась в 1890 г., когда мой прадед К.Р.Крикент приехал в Каменское.
 
К истории деревни Грынь Ульяновского района Калужской области

Поиски моих генеалогических корней привели меня в Государственный архив Калужской области. В руки ко мне попала метрическая книга Троицкой церкви с.Вейно Козельского уезда Калужской губернии за 1842-1851 гг. Это село было центром  Вейнской волости и, естественно, в местной церкви крестьяне близлежащих деревень отправляли христианские ритуалы, которые являлись основными вехами человеческой жизни – крещение, венчание, отпевание. В основном, это жители деревень Грынь, Долгой Вейнской волости, самого с.Вейно, деревень Побужи Кулешовской волости, Железница Наделинской волости Малоярославецкого уезда, Хорлятина Лихвинского уезда, Мелихово и Ягодной, г.Перемышль. Практически жители всех деревень были казенными крестьянами, кроме деревни Харлятина, которой владела помещица Елизавета Петровна Гук (Бук).

 
«Винним себе визнає повністю...»
Пам’ятаю, як на уроці історії у 10-му класі наприкінці 90-х років, після моєї розповіді про сталінські репресії 30-х років, у повній тиші пролунав схвильований голос хлопця: „Не розумію, як вони (репресовані – прим. Т.В.) могли себе оговорювати!? Чому вони поводилися, як барани? Їх женуть, а вони йдуть! Вони що, не могли боротися?”
 

 

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 129 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист